П'ятницькизавр

рід викопних плазунів
П'ятницькизавр
Час існування: нижня юра,
~179.17–178.07 млн р. т.
Скелет п'ятницькизавра
Скелет п'ятницькизавра
Біологічна класифікація
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Завропсиди (Sauropsida)
Ряд:Ящіротазові (Saurischia)
Підряд:Тероподи (Theropoda)
Тетанури (Tetanurae)
Надродина:Мегалозавроїди (Megalosauroidea)
Родина:Piatnitzkysauridae
Рід:П'ятницькизавр (Piatnitzkysaurus)
Вид:П'ятницькизавр
Piatnitzkysaurus floresi
Бонапарте, 1979
Посилання
Вікісховище:Piatnitzkysaurus
EOL:4531490
Fossilworks:38592

П'ятницькизавр (Piatnitzkysaurus floresi) — вид ящіротазових динозаврів родини Piatnitzkysauridae. Він існував за раннього юрського періоду, 179—177 млн років тому на території Аргентини. Динозавр названий на честь аргентинського геолога Олександра П'ятницького (1879—1959).

Відкриття цього карнозавра в 70-х роках XX століття було першим доказом, що родичі північноамериканських динозаврів дійсно існували у Південній Америці у юрському періоді. Поруч зі скелетом пятницкізавра були виявлені кістки досить великого рослиноїдного динозавра, що став його здобиччю. Пятницкізавр відомий за двома частково збереженим черепам і деяким фрагментам скелета[1].

Опис

Художня реконструкція

Загалом відомо два часткових скелети (роздроблений череп і частини двох посткраніальних скелетів, серед яких паратип MACN CH 895) і є найповніше відомим тероподом з середньо-пізнього юрського періоду Південної півкулі. П'ятницькизавр був відносно легким двоногим хижаком середнього розміру, довжиною близько 4,3 метра і масою близько 450 кілограмів, хоча такі оцінки стосуються голотипу, який був нестатевозрілою особиною[2]. Він мав міцні руки та потужні задні ноги з чотирма пальцями на кожній ступні. Довжина його сідничної кістки становить 423 міліметри[3]. Його черепна коробка нагадує черепну коробку іншого мегалозавра — Piveteausaurus з Франції[4].

Цей ранній представник групи алозаврів відрізнявся від більшості своїх родичів примітивнішою будовою стегон, довшими плечовими кістками й потужнішими плечима. На додаток він був дуже схожий на алозавра і, ймовірно, вів таке ж життя мисливця. Оскільки він значно поступався в розмірах місцевим завроподам, можливо, йому доводилося полювати на молодих тварин або на слабких і старих особин стада рослиноїдних.

Філогенія

Філогенетична кладограма, що зображує еволюційні зв'язки[5]:

Megalosauroidea

Xuanhanosaurus

Marshosaurus

Condorraptor

Piatnitzkysaurus

Chuandongocoelurus

Monolophosaurus

Megalosauria

Spinosauridae

Megalosauridae


Примітки


🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв