Олійник Денис Вікторович

Денис народився у Запоріжжі, де незадовго до цього грав його батько. Почав займатися футболом у Чернівцях, до яких переїхав незабаром після народження. До 13 років ази футболу осягав у СДЮСШ «Буковина», першим тренером був Юрій Крафт, також тренувався під керівництвом Валерія Семенова та Дмитра Гордея^[2][3]. Ріс на футболі місцевої «Буковини» (фактично не пропускав жодної домашньої гри), часто бував на тренуваннях команди, їздив із батьком і на виїзні матчі — Віктор Борисович на той час уже був легендою клубу^[4]. Потім переїхав до Києва, де грав у ДЮФЛ за місцеві команди «Зміна-Оболонь» та «Київ-Схід». Звідти потрапив до структури київського «Динамо», перший тренер — Віктор Кащей^[5].

Виступав у командах «Динамо-3» (Київ) (2004—2005), «Динамо-2» (Київ) (2005—2008) та «Динамо» (Київ) (2006—2007). За другу, третю та молодіжну команду провів 110 матчів та забив 33 голи. За першу київську команду провів 5 офіційних матчів у всіх турнірах, забив 2 голи. Володар Суперкубку України 2007. У сезонах 2007/08 та 2008/09 для більш інтенсивної ігрової практики побував у орендах в клубах вищого дивізіону «Нафтовик-Укрнафта» (Охтирка) (2007) та «Арсенал» (Київ) (2008).

У січні 2009 року перейшов у харківський «Металіст». Дебютував у новій команді 18 лютого того ж року у матчі 1/16 фіналу кубка УЄФА проти італійської «Сампдорії», у цьому ж матчі відзначився і дебютним голом, який став єдиним та переможним^[6]. В складі харків'ян під керівництвом Мирона Маркевича тричі поспіль ставав бронзовим призером чемпіонату України (2008/09, 2009/10, 2010/11). Двічі поспіль був другим кращим бомбардир команди, поступаючись в гонці голеадорів тільки Жажі Коелью та Марко Девичу.

10 липня 2011 року з'явилась інформація про перехід гравця до клубу «Дніпро» (Дніпропетровськ)^[7], сума трансферу склала приблизно 7-10 млн. €^[8]. У першому сезоні в складі дніпрян провів 27 матчів (7 голів), проте незабаром через конфлікт із наставником «Дніпра» Хуанде Рамосом кар'єра футболіста пішла на спад. Пробувши ще 2 сезони, став вільним агентом.

Перед сезоном 2014/15^[9] підписав угоду з нідерландським клубом «Вітессе» (Арнем)^[10]. У першому ж сезоні Денис став стабільним гравцем основного складу, а команда під керівництвом Петера Боша впевнено посіла 5 місце в чемпіонаті та успішно здолала внутрішній плей-офф за місце в Лізі Європи УЄФА. У травні 2016 року залишив арнемський клуб^[11], за голландську команду протягом двох сезонів відзначився 10 голами у 61 офіційному поєдинку у всіх турнірах.

Наприкінці літа 2016 року Денис Олійник перейшов до німецького клубу «Дармштадт 98»^[12]. Головний тренер не ризикував випускати Дениса в основній команді уже з перших ігор, оскільки необхідна акліматизація гравця в новому колективі й звикання до стилю гри команди. У другій своїй грі за новий клуб, він за 15 хвилин^[13] зумів врятувати команду від поразки на своєму полі, забивши вирішального гола на останній доданій хвилині^[14]. Проте у чемпіонаті Німеччини зіграв лише 4 матчі, тому що більшу частину сезону пропустив через травму.

5 жовтня 2017 року стало відомо про підписання гравцем контракту з чернігівською «Десною»^[15], проте надовго в команді не затримався (8 матчів в усіх турнірах, 1 гол). 15 березня 2018 року Олійник став гравцем харківського «Геліоса»^[16], за який по грав менше двох місяців.

У липні 2018 року підписав трудовий договір із фінським клубом «Сейняйоен»^[17], за який виступав до 2022 року та провів у їхньому складі понад 100 офіційних матчів в усіх турнірах. У 2021 сезоні разом із командою здобув бронзові нагороди чемпіонату Фінляндії.

Після чого повернувся до України, підписавши контракт із клубом української Прем'єр-ліги «Ворскла» (Полтава)^[18], за яку дебютував 23 серпня 2022 року у матчі 1-го туру проти луганської «Зорі» (1:3). У тому ж поєдинку відзначився і дебютним голом, який став єдиним для його команди. Усього в сезоні 2022/23 відіграв за полтавський клуб 23 матчі у Прем'єр-лізі, в яких забив два м'ячі.

26 липня 2023 року перейшов у стан дебютанта Прем'єр-ліги - черкаського «ЛНЗ», а через чотири дні дебютував за нову команду в УПЛ у домашній грі проти одеського «Чорноморця» (0:2). Саме у ворота одеситів 3 грудня того ж року у матчі другого кола чемпіонату забив дебютний гол за «ЛНЗ».

Виступав за юнацькі збірні України, у складі яких провів 33 матчі та відзначився 4 голами. У 2004 році — учасник юнацького чемпіонату Європи (U-17). У період 2006—2008 років грав за молодіжну збірну України (18 матчів, 5 голів).

25 травня 2010 року дебютував у складі національної збірної України, вийшовши на заміну у товариській зустрічі проти команди Литви. Загалом за збірну України зіграв 12 матчів із 20 заявлених поєдинків. Результативними діями у плані голів не відзначався, проте записав до свого активу 2 асисти.

• 24 жовтня 2010 року «Іллічівець» — «Металіст» (1:4), відзначився на 40-й, 42-й та 71-й хвилині^[19].
• 16 жовтня 2011 року «Оболонь» — «Дніпро» (1:4), відзначився на 13-й, 23-й та 86-й хвилині^[20].

Батько Віктор Олійник, в минулому легендарний гравець чернівецької «Буковини». Хрещений батько Валерій Королянчук, не менш легендарний друг батька^[21].

Розлучений. Має доньку і сина, хрещеним батьком дітей є Євген Коноплянка^[22].

Станом на 1 липня 2023 року

Сезон	Клуб	Чемпіонат		Кубок		Єврокубки		Всього
		Матчі	Голи	Матчі	Голи	Матчі	Голи	Матчі	Голи
2004—2005	«Динамо-3» (Київ) (ІІ ліга)	17	1	0	0	0	0	17	1
	«Динамо-2» (Київ) (І ліга)	1	0	0	0	0	0	1	0
2005—2006	«Динамо-2» (Київ) (І ліга)	22	3	0	0	0	0	22	3
	«Динамо» (Київ) (дубль)	13	4	0	0	0	0	13	4
2006—2007	«Динамо-2» (Київ) (І ліга)	24	8	0	0	0	0	24	8
	«Динамо» (Київ) (дубль)	17	8	0	0	0	0	17	8
	«Динамо» (Київ)	2	0	1	1	0	0	3	1
2007—2008	«Динамо-2» (Київ) (І ліга)	6	2	0	0	0	0	6	2
	«Динамо» (Київ) (дубль)	10	7	0	0	0	0	10	7
	«Нафтовик-Укрнафта» (Охтирка)	14	1	0	0	0	0	14	1
	«Динамо» (Київ)	1	1	1[23]	0	0	0	2	1
2008—2009	«Арсенал» (Київ)	16	5	1	0	0	0	17	5
	«Металіст» (Харків)	12	0	2	0	4	1	18	1
2009—2010	«Металіст» (Харків)	29	9	1	0	4	2	34	11
2010—2011	«Металіст» (Харків)	27	12	1	0	9	1	37	13
2011—2012	«Дніпро» (Дніпропетровськ)	24	7	2	0	1	0	27	7
2012—2013	«Дніпро» (Дніпропетровськ)	13	2	1	0	1	0	15	2
2013—2014	«Дніпро» (Дніпропетровськ) (дубль)	14	7	0	0	0	0	14	7
2014—2015	«Вітесс» (Арнем)	31	3	2	1	0	0	33	4
2015—2016	«Вітесс» (Арнем)	25	5	1	1	2	0	28	6
2016—2017	«Дармштадт 98»	4	1	0	0	0	0	4	1
2017—2018	«Десна» (Чернігів) (І ліга)	6	0	2	1	0	0	8	1
	«Геліос» (Харків) (І ліга)	4	0	0	0	0	0	4	0
2018	«Сейняйоен»	13	4	0	0	0	0	13	4
2019	«Сейняйоен»	25	8	5	2	0	0	30	10
2020	«Сейняйоен»	20	2	5	0	0	0	25	2
2021	«Сейняйоен»	26	7	5	2	0	0	31	9
2022	«Сейняйоен»	10	2	7	2	0	0	17	4
2022—2023	«Ворскла» (Полтава)	23	2	0	0	2	0	25	2
2004—т.ч.	Всього	449	111	37	10	23	4	509	125

Матчі Дениса Олійника за національну збірну України станом на 10 червня 2015 року
#	Дата	Стадіон	Суперники	Рахунок	Турнір
01.	25.05.2010	«Металіст», Харків	Україна —  Литва	4-0	Товариський матч	55'
02.	29.05.2010	«Арена Львів», Львів	Україна —  Румунія	3-2	Товариський матч	58'
03.	02.06.2010	«Уллевол», Осло	Норвегія —  Україна	0-1	Товариський матч	84'
04.	11.08.2010	«Донбас Арена», Донецьк	Україна —  Нідерланди	1-1	Товариський матч	77' 89'
05.	08.10.2010	«Динамо», Київ	Україна —  Канада	2-2	Товариський матч	46'
06.	17.11.2010	«Стад де Женев», Женева	Швейцарія —  Україна	2-2	Товариський матч	74'
07.	09.02.2011	Муніципальний стадіон, Паралімні	Швеція —  Україна	1-1 (пп. 4-5)	Товариський матч	73'
08.	29.03.2011	«Динамо», Київ	Україна —  Італія	0-2	Товариський матч	76'
09.	01.06.2011	«Динамо», Київ	Україна —  Узбекистан	2-0	Товариський матч	46'
10.	15.11.2014	«Жозі Бартель», Люксембург	Люксембург —  Україна	0-3	Відбірковий матч ЧЄ-2016	85'
11.	18.11.2014	НСК «Олімпійський», Київ	Україна —  Литва	0-0	Товариський матч	46'
12.	09.06.2015	«Лінцер», Лінц	Грузія —  Україна	1-2	Товариський матч	46'

• Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Олійник Денис Вікторович на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua
• Легіонер #6: Олійник (YouTube · Вацко Live)
• Денис Олійник відверто про себе та «Металіст» у програмі «Мова футболу» (ВІДЕО)
• Денис Олійник: «Після дебюту у вищій лізі мені потиснув руку Ребров» (ua-football.com, 8 січня 2007)