Олещук Микола Миколайович

Микола Олещук народився 25 травня 1972 в місті Луцьку.

Закінчив Житомирське вище училище радіоелектроніки протиповітряної оборони (1994), Харківський військовий університет (2004), Національний університет оборони України (2010)^[2].

Службу розпочав у 1994 році в місті Кам'янка-Бузька Львівської області у відділенні бойового управління радіотехнічної батареї С-300 540-го зенітного ракетного полку ППО^[3][4].

До 1998 служив начальником розрахунку ЦВМ і цифрових обчислювачів відділення бойового управління радіотехнічної батареї зенітного ракетного дивізіону ЗРС С-300^[5].

З 1998 по 2002 Микола Миколайович служив на посадах заступника командира дивізіону з озброєння—командира радіотехнічної батареї зенітного ракетного дивізіону; командира зенітного ракетного дивізіону^[2].

Після закінчення навчання в Харківському військовому університет Микола Олещук продовжив службу в зенітних ракетних військах України^[3].

Зокрема, з 2004 по 2006 він був заступником командира бригади з озброєння — начальником технічної частини 160-ї зенітної ракетної бригади. У 2006—2009 роках підполковник Олещук служив командиром цієї бригади^[2][6]. За підсумками 2008 року 160-та бригада була визнана однією з кращих частин та підрозділів Збройних сил України^[7].

З 2010 по 2012 Микола Олещук був заступником начальника штабу Повітряного командування «Південь».

У 2012—2016 роках — заступник начальника штабу Командування Повітряних сил Збройних сил України.

З 2016 по серпень 2021 року полковник (згодом генерал-майор) Олещук був начальником штабу—першим заступником командира новосформованого Повітряного командування «Схід»^[2][3][6].

9 серпня 2021 року призначений Командувачем Повітряних сил Збройних сил України^[8][9][10].

Неодноразово залучався до виконання бойових (службових) завдань у складі сил та засобів антитерористичної операції та операції об'єднаних сил на території Донецької та Луганської областей^[3].

Під час повномасштабного російського вторгнення генерал-лейтенант Микола Олещук організував ефективну протиповітряну оборону Києва, Одеси, Львова, Дніпра тощо. Завдяки рішенням генерал-лейтенанта вдалося вивести з-під удару літаки бригад тактичної та транспортної авіації, провести успішне застосування авіації, зенітних ракетних військ та не допущено панування ворожих літаків у повітрі.

10 жовтня 2022 року, під час масованого ракетного удару з боку Росії, його підрозділи у взаємодії з підрозділами ППО Сухопутних військ знищили 1 літак Су-25, 45 ракет різного типу, 22 дрони-камікадзе типу Shahed-136. 11 жовтня 2022 року було знищено вісім таких дронів-камікадзе, 20 крилатих ракет і три БПЛА^[11].

Одружений, має доньку та сина.^[3]

• Підполковник^[7]
• Полковник
• Генерал-майор (3 травня 2019)^[12]
• Генерал-лейтенант (14 жовтня 2021)^[13].

• звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (14 жовтня 2022) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України^[14];
• орден Богдана Хмельницького III ступеня (26 квітня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[15]

• нагрудний знак «Знак пошани»^[16]
• пам'ятний знак «За воїнську доблесть»
• медаль «За зразкову службу у Збройних Силах України»^[16]
• медаль «За зміцнення обороноздатності»^[16]

• Повітряні сили Збройних сил України

• Генерал-лейтенант Олещук Микола Миколайович // Міністерство оборони України.
• Що відомо про нового командувача Повітряних Сил // Ukrainian Military Pages. — 2021. — 10 серпня.

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.