Олена Стеткевич

Походила з впливового і заможного шляхетського роду Стеткевичів. Донька Богдана Вільгельмовича Стеткевича, каштеляна новогрудського та мстиславльського, та княжни Олени Богданівни Соломирецької, представниці магнатського роду, що вів походження від Рюриковичів. Здобула гарну домашню освіту. Відома була своєю активністю у протидії уніатам.

У 1656 році вийшла заміж за Івана Виговського, тоді генерального писаря. Після обрання Івана великим гетьманом, подружжя прибуло до Суботова, де Олена почала впроваджувати свої «аристократичні» порядки, що не завжди подобалось козацькій старшині. Так, саме вона заборонила п'яні бенкети, що були так популярні за часів Богдана Хмельницького. Козаки були невдоволені «панською» поведінкою жінки гетьмана.

Підтримувала дії Виговського під час протистояння з Московським царством і щодо укладання Гадяцького договіру й реформування Речі Посполитої у державу трьох народів. Після повалення чоловіка з гетьманства у 1659 році, перебралася з ним на Правобережжя. Згодом брала участь в усіх його політичних планах, перебуваючи у Чигирині. Потім перебралася до Сміли, де у 1660 році потрапила у полон до Юрія Хмельницького. У жовтні того ж року виїхала до Бара.

Після вбивства Івана поляками та повстанцями в 1664 році Олена переїхала у містечко Руда біля Жидачева (нині — Львівська область), там нібито перепоховала великого гетьмана та написала в своєму заповіті, що хоче бути похованою разом з чоловіком, і через декілька місяців хвороби теж померла. На поминальні служби нею заповідано ігумену 1000 золотих, на поховання 3000 золотих, на притулки для бідних і жебраків 140 золотих з прибутків руднянського маєтку. За рахунок маєтку поблизу Орші заповідано монастиреві 500 золотих, 2800 золотих — жіночій прислузі і далеким родичам; 200 волоків землі відказано брату, підкоморію брацлавському.

Посаг у 12 000 золотих, коштовності та інше домашнє майно розподілено між найближчими родичами. Єпископу львівському Афанасію Желиборському за його послуги Олена заповіла французьку карету, виїзд і ридван.

Після її смерті там залишився мешкати їх син, після чого цей маєток в Руді ще понад 100 років належав Виговським.

Чоловік — Іван Виговський (бл. 1608—1664). Діти:

• Остап-Остафій (1657—д/н)

|-|style="text-align: left;"|Умовні позначення:

позначені гетьмани								Пов'язані родини: Іскоростинські гербу Божаволя, Ласки гербу Леліва, Яблонські гербу Ясенчик, Стеткевичі гербу Костеша, Хмельницькі, Боклевські, Мещерини/Мещерські, Чолганські гербу Сас, Гедзінські гербу Правдич, Завадські гербу Лис, Друцькі-Любецькі, Чернявські, Ржевуські, Курдвановські, Ледоховські гербу Шалава, Радецькі гербу Годземба, Поляновські гербу Побуг, Войнаровські гербу Стремено Єловицькі герб Брама, Яворські

|-|style="text-align: left;"|Джерела:

|}

• Руїна: друга половина XVII ст. / Упоряд. і передмова О. І. Гуржія; Ред. кол. В. А. Смолій (голова) та ін. — К.: Україна, 1996. — 431 с. — С. 312. — ISBN 5-319-01313-2.
• Мицик Ю. Іван Виговський // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К.: Варта, 1994. — 560 с. — С. 191—236. — ISBN 5-203-01639-9.
• Дружини гетьмана Виговського
• ДРУЖИНИ ГЕТЬМАНІВ УКРАЇНИ: ЗАБУТІ ДОЛІ
• Гетьманші