Положинський Олександр Євгенович

український співак

Олекса́ндр Євге́нович Положи́нський (нар. 28 травня 1972, Луцьк, Волинська область, Українська РСР, СРСР) — український співак і шоумен, лідер українського гурту «Тартак», створеного 1996 року, проєкту «Був'є» (2014), проєкту «Ол. Ів.'Є» (2019), ведучий радіо «НВ»[1]. Військовослужбовець 47-ї бригади ЗСУ[2].

Сашко Положинський
Основна інформація
Дата народження28 травня 1972(1972-05-28) (52 роки)
Місце народженняЛуцьк, Українська РСР, СРСР
ГромадянствоСРСР і Україна
Професіїспівак, ведучий
ОсвітаЛуцький національний технічний університет
Інструментивокал[d]
Моваукраїнська
Жанрирок-музика і гіпгоп
ПсевдонімиСашко Положинський
Колективи«Тартак», «Був'є», «Ол. Ів.'Є»
ЛейблиUMG
Нагороди
sashko.com.ua
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі

Життєпис

Олександр народився 28 травня 1972 року у Луцьку. Співати почав дуже рано, коли виступав на святкових ранках.

Навчався у Луцькій школі № 15.

В 1987-му році, після закінчення 8-го класу, вступив до Львівської республіканської спеціальної школи-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою[3].

Вища освіта — економічна, Олександр закінчив економічний факультет Луцького технічного університету за спеціальністю «економіка підприємства» та військовий інтернат у Львові. Саме у цьому інтернаті Сашко отримав одне зі своїх прізвиськ — Коміс (інтернатно-військове від «комісар»).[4] На перших курсах університету він постійно погано вчився, однак на III курсі став відмінником і почав брати участь у КВК.

Творча кар'єра

Сашко почав грати разом із луцьким гуртом «Мухи в чаї», з яким грали кілька його пісень та з яким він дебютував на сцені. Долучився як шоумен до панківського проєкту «Макаров & Петерсон», з яким пробував виступати на сцені.[5]

1996 року Олександр дізнався про фестиваль Червона Рута. Для участі в ньому потрібно було мати гурт, три пісні та подати заяву. Гурту не було, однак була назва й чотири пісні. Одну заявку написав від гурту «Макаров & Петерсон» в категорію рок-музики, а іншу, від «Тартака» — у сучасну танцювальну музику.[5] Згодом знайшлися й інші учасники для новоствореного гурту «Тартак». Положинський став його лідером та автором більшости пісень.

Положинський у 2011

У гурті «Тартак» обіймав найважливішу посаду: Сашко був (до лютого 2020 року) художнім керівником, співпродюсером, вокалістом, шоуменом, бі-боєм, секс-символом, тартаменом і старійшиною, а також автором текстів.

За сумісництвом працював ведучим на телебаченні та радіо. Протягом 2001—2002 років він вів програму для шанувальників російської естради «Русские горки» на каналах ICTV та М1. У цій програмі ведучий іронізував над представниками російської попси, які є для нього відверто нецікавими, а іноді навіть смішними. Але таким чином російський шоу-бізнес допоміг українському гурту записати дебютний альбом гурту «Тартак» «Демографічний вибух»[6].

Також Сашко вів передачу «Свіжа кров» на телеканалі М1, яка займалася пошуком і підтримкою молодих талановитих гуртів. Сашко брав у цьому активну участь, допомагаючи новачкам.

З 1 жовтня 2007 року він разом з Романом Давидовим, Андрієм Кузьменком та Ігорем Пелихом (до травня 2009) вів ранкове «ДСП-шоу» на радіо «Європа плюс». Зокрема, разом із Кузьмою мав рубрики «Сон в руку», «Сейф», «Morning star», «Зі своїм самоваром», «Чисто пісня», «Швиряй-шоу» та «Дзвінок другу»[7].

З 2018 року до 27 травня 2020 року вів авторську програму «Звуки про» на Радіо NV[4][8][9].

У своєму прагненні донести до молоді український фольклор, 2006 року Положинський співпрацював з народним колективом Гуляйгород, результатом чого стало створення однойменного альбому, в якому українська народна творчість набула сучасного звучання. Одним із проєктів є запис разом з Орестом Крисою та Едуардом Приступою альбому «ПоНеДілОК», у якому музичного супроводу дістали уривки з відомих творів українських класиків.

Сашко Положинський про музику:

"— Це велика частина мого життя. Музика постійно зі мною, завжди в мені. Я чую її не лише з динаміків чи навушників — вона і в шумі лісу, і в світлі зірок, і в гудінні мого авто...".[10]

2007 року взяв участь у створенні альбому білоруського опозиційного гурту Чырво́ным па Бе́лым — результатом співпраці стала пісня «UA 4 BY», записана з київським гуртом Епіцентр Унії.

У 2009 році заснував сольний проєкт «СП», в доробці якого є пісні «Виберіть Мене!» (2009),[11] випущена напередодні президентських виборів[5] та «Цицідупа» (2010) (текст).[12] «Цицідупа» — присвячена певній категорії дівочих попгруп.[13]

У 2011 році став продюсером та відібрав пісні до альбому сучасних українських ліричних пісень «По-Вільно», виданого зі студією «Кофеїн».[5][14] До збірки увійшли треки таких виконавців як: Мотор'Ролла, Крихітка, Нічлава-Блюз, Арсена Мірзояна, Пропала Грамота, Флайза, Юлія Лорд, Аліса Космос, Валентина Поворозника, Тетяни Канюки, Валерії Калужської, Бажани, Entree, Десь Поруч, Ті Що Падають Вгору, Леся Герасимчук та Суб Тон Боя. 

Також у 2011 році виступив продюсером календаря 2012 року «УПА. Люди та зброя», виданого Центром досліджень визвольного руху.[5]

У 2012 році спробував себе у ролі режисера кліпу «Тартака» «Моральний секс»[5].

2014 року заснував проєкт «Був'є», з яким видав два альбоми у 2015 та 2019 роках. Задля підтримки збірної України з футболу спільно з телеканалами «Футбол 1/2» записали кліп на пісню «Ось Тобі Моя Рука»[15].

Докладніше: «Був'є»

2019 року разом з фронтменом гурту Karta Svitu Іваном Маруничем створив дует «Ол. Ів.'Є».

Докладніше: «Ол. Ів.'Є».

У 2019 році Олександр також долучився до створення волонтерського табору «Тартаків&Тартак», для відродження пам'ятки архітектури національного значення Тартаківського палацу XIX ст.[16][17]

Сашко Положинський про «народження» нових пісень:

"— Різні по-різному. Якась виношується в тобі роками, виколихується, виходить із тебе мало не з потом і кров’ю, а інша — ррраз! — і готова. Майже в лічені хвилини. І народ ніколи не здогадається, яка з них яка — хіба тільки вгадати може.".[18]

5 лютого 2020 року після виходу з суду над Андрієм Антоненком, де виступав як свідок (відео) оголосив про вихід з гуртів Тартак та Був'є.[18][19]

15 вересня 2020 року Олександр Положинський в київському клубі Caribbean Club презентував свій новий проєкт з назвою «Олександр Положинський та „Три Троянди“». До проєкту також увійшли три музикантки: Валерія Паляруш (піаніно), Марта Ковальчук (бас-гітара, контрабас), Марія Сорокіна (барабани). Проєкт виконує концертну програму «Лірика», до якої увійшли різні, переважно ліричні, пісні з репертуару «Тартака», «Був'є» та «Олів'є» в новому аранжуванні. Ідея проєкту в Олександра з'явилась після відвідин концерту Валерії Паляруш з бажанням почути власні пісні в аранжуванні піаніно. Назва проєкту «Три Троянди» запозичена в однієї з пісень «Ол. Ів.‘Є»[20][21].

В 2021 році брав участь з сольною програмою «Вишневий джем» на фестивалі «Бандерштат»[22][23].

5 вересня 2023 року провів у МЦКМ концерт дуетів з іншими виконавцями та гуртами, з якими співпрацював в різний час, зокрема з Анатолієм Говорадло (гурт "Світязь"), Роллік'с, Флайза, Катею Chilly, Гуляйгород, Андрієм Підлужним, Арсеном Мірзояном, Віталієм Кириченко (гурт "Нумер 482"), Тонею Матвієнко, Бажаною, Іваном Маруничем, Алісою, Віктором Вербою.[24][25]

Військова служба

В лютому 2022 року Положинський підписав контракт на проходження військової служби в резерві ЗСУ[26], у травні перебував на службі в 47 батальйоні (пізніше 47 штурмовий полк і 47-ма окрема механізована бригада)[27][28]. Записав пісню, присвячену волонтерам[29].

Влітку 2022 році став командиром відділення.[30] Після 8 місяців служби у Олександра загострилися проблеми зі здоров'ям.[31]

З лютого 2023 року перебував у відрядженні в Києві, допомагаючи військовослужбовцям бригади дистанційно, а в листопаді остаточно перейшов в іншу військову частину.[32]

2 квітня 2024 року Олександр Положинський доєднався, як радіоведучий до Армія FM з программою “Вечірній По”.[33][34]

Пісні

Сольні пісні

  • «Морська піхота» (трек) — пісня, написана для рівненського гурту Ot Vinta, яку проте спільно не вдалось записати, тож вийшло дві версії кожного з виконавців (трек гурту Ot Vinta)[35].
  • 12 сольних пісень об'єднав в альбом «Попри Все», опублікований в мережі у квітні 2023 року.[36]
  • Спалахи (трек), опублікована в мережі в листопаді 2023 року.[37];
  • На висоті (трек), опублікована в мережі в 29 лютого 2024 року[38]

Спільно з власним проєктом Був'є:

Інші записи пісень та кліпів

Особисте життя

У вільний час віддає перевагу активному відпочинку, займається сноубордингом та грає у футбол. Не одружений.

Улюблені музичні гурти — Bush, Papa Roach і Тартак. Книжка, що справила найбільше враження — «Алхімік» Пауло Коельйо. Сашко принципово не читає решту романів бразильського письменника, аби не зіпсувати чудового враження. З українських — Улас Самчук «Марія» та Оксана Забужко «Польові дослідження з українського сексу».

Олександр Положинський про самовиховання:

"Вчасно і уважно прочитана книга може вплинути на формування людської особистості, і якщо цю книгу ти обрав для себе сам, то це і є самовиховання.".[4]

Три фільми, що справили найбільше враження — «Хоробре серце» — за батальні сцени, «Вогнем і мечем» — негативне висвітлення українців, «Воїн» — фільм корейського виробництва за якість і красу.

Улюблений вислів — «Треба жити так, щоб було добре мені, і при цьому нікому не заважати».

Нагороди

Громадська позиція та діяльність

Співорганізатор акції з 14 музично-інтерактивних концертів у містах центральної України на підтримку української мови «Не будь байдужим». Брав участь у проєкті «Почувайся європейцем — розмовляй українською!» на радіо «Луцьк»[51]

Окрім того, Положинський відомий своєю патріотичною громадською позицією, яку він неодноразово засвідчував у текстах своїх пісень та під час публічних виступів. Зокрема, трек «Я не хочу» з альбому Музичний лист щастя став неофіційним гімном Помаранчевої революції, а написана у співавторстві з Андрієм Підлужним пісня «Не кажучи нікому» є однією з небагатьох сучасних композицій, присвячених українським повстанцям.

Докладніше: «Не будь байдужим!»

Входив до Ради народного об'єднання «Майдан».[52]

Спільно з іншими музикантами виступає на підтримку воїнів ЗСУ, які перебувають в ОСС (АТО). Так, у 2015 році спільно з музикантами «Riffmaster» виступали для 3-го окремого полку спецпризначення та 72-ї окремої механізованої бригади[53][54] Спільно з іншим учасником проєкту «Ол. Ів.'Є» Іваном Маруничем виступали для військових у Волновасі, після чого і заснували згаданий проєкт.[55] Спільно з Арсеном Мірзояном вітали військових 128-ї ОГШБр, а з гуртом «Ukiez» військовослужбовців Національної гвардії.[56][57][58]

Положинський про ситуацію в країні:

"Я не можу в цьому випадку вдягнути маску безтурботності, робити вигляд, що ніхто не гине, ніхто не мучиться, що немає людей в госпіталях з відірваними кінцівками, я не можу вдавати, що не бачу мільйони людей, які не мають де жити, бо їм довелося втікати з домівок, і не можу зробити вигляд, що задоволений тим, що робиться в країні, діями чиновників, не можу робити вигляд, що я задоволений протестним рухом – я розумію, що він іде не в тому напрямку, в якому, на мою думку, він мав би рухатись. Задіяно багато людей, які за своїми ідеалами і близько не стоять до цього всього, просто задовольняють особисті інтереси".[59]

Спільно з Іваном Маруничем підтримали ініціативу проти забудови, ініціювали всеукраїнську інформаційну кампанію за збереження гірського масиву Свидовця (Free Svydovets).[60][61]

У травні 2018 записав відеозвернення на підтримку ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова.[62]

Сашко носить титул Почесного Пластуна.[63] З гуртом «Був'є» створив окремий сингл «Легіон», створений спеціально для пластунів і пластового табору «Легіон».[64] Пластуни Дніпра на слова Олександра Положинського записали пісню про дотримання умов карантину, пов'язаного з коронавірусом.[65]

В 2020 році в ЗМІ поширилися чутки про те, що Положинський йде в мери Луцька[66]. Олександр спростував ці чутки, написавши на своїй сторінці у фейсбуці, що воліє залишитися незалежним[67], а журналістам варто перевіряти інформацію з першоджерел.

Спільно з агенцією Postmen та Іваном Маруничем записали відео та зняли кліп на пісню «Мільйон на дрон» для підтримки збору на на FPV-дрони для 68-ої окремої єгерської бригади.[68]

В 2024 році його фото в соцмережах спробували використати в шахрайській схемі.[69][70]

Цікаві факти

За власними словами, Положинський не зміг опанувати нотну грамоту, тому і не став справжнім музикантом:

"Я багато років працюю пліч-о-пліч з професіоналами своєї справи, і навряд чи навчусь грати на бас-гітарі краще, ніж наш бас-гітарист, або ж на барабані – краще, ніж наш барабанщик.".[4]

Примітки

Джерела

🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв