Кнайфель Олександр Аронович

Народився 28 листопада 1943 р. в Ташкенті. Закінчив Ленінградську консерваторію (1967, клас Б. Арапова).

Автор понад сто музичних творів — хорових, інструментальних та вокально-інструментальних, музики для театру і кіно (зокрема, стрічок Одеської кіностудії — «Кримінальний талант» (1988), «Любов. Смертельна гра...» (1991).

Прем'єри творів Кнайфеля звучать на найбільших музичних фестивалях в Парижі, Лондоні, Амстердамі, Нью-Йорку, Цюриху, Зальцбурзі, Берліні, Кельні, Маастріхті, Феррарі та ін.

У 1992 р. у Франкфурті-на-Майні відбувся перший монографічний фестиваль композитора^[5].

Музика Кнайфеля транслювалася Радіо Росії, BBC (Велика Британія), Voice of America і National Public Radio (США), Radio France (Франція), Deutschlandfunk і WDR (Німеччина), KRO (Нідерланди), Lousanna, Bern (Швейцарія).

Записи творів композитора виходили на фірмах Мелодія, Le Chant du Monde, Megadisc Classics, Teldec Classics International, ECM New Sereies.

Член Спілки композиторів з 1968 р і Спілки кінематографістів з 1987 р.

Вільний художник, жив і працював в Санкт-Петербурзі.

Автор музики до ряду кінофільмів:

• «Слід росомахи» (1978)
• «Ранні журавлі» (1979)
• «Я — акторка» (1980)
• «Рафферті» (т/ф, 1980)
• «Торпедоносці» (1983)
• «Потрібні чоловіки» (1983)
• «Протистояння» (т/ф, 5 с, 1985)
• «Міф» (1986)
• «Про те, чого не було» (1986)
• «Петроградські Гавроші» (1987)
• «Велика гра» (1988)
• «НП районного масштабу» (1988)
• «Кримінальний талант» (1988, т/ф, 2 с, Одеська кіностудія)
• «Особиста справа Анни Ахматової» (1989)
• «Це було біля моря» (1989)
• «Я служив в охороні Сталіна, або Досвід документальної міфології» (1989)
• «Неповерненець» (1991)
• «Любов. Смертельна гра...» (1991, Одеська кіновідеостудія нового типу / ВТО «Аркадія»)
• «У тумані» (1992)
• «Квіти календули» (1998)
• «Гра в браслетах» (1998)
• «Жіноча логіка 2» (2002)
• «Італієць» (2005) та ін.