Ой верше мій, верше
Ой, ве́рше мій, ве́рше — лемківська народна пісня. Одна із найпопулярніших лемківських пісень, є однією з найбільш виконуваних українських пісень.
«Ой, верше мій, верше» | ||||
---|---|---|---|---|
Пісня | ||||
Випущено | 1885 і 1928 | |||
Жанр | весільна, лірична | |||
Мова | українська (лемківський діалект) | |||
Лейбл | Columbia Records і Мелодія | |||
Автор слів | народна пісня | |||
Цей твір у Вікісховищі | ||||
Цей твір у Вікіцитатах | ||||
Цей твір у Вікіджерелах |
Пісня належить до родинно-побутових та весільних[1] пісень. У ній йдеться про долю дівчини, яка закохалась у хлопця і виходить заміж. Вона тужить, що у шлюбі, в чужому домі, їй так добре не буде, як було у матері.Після вигнання лемків з історичної батьківщини в результаті так званого «добровільного» виселення з Польщі до УРСР (1944—1946 рр.) та етнічних чисток «Операції Вісла» (1947 р.) пісня «Ой, верше мій, верше» стала символом туги народу за втраченою батьківщиною[2]. Для багатьох лемків знаковою стала перемога з цією піснею кримськотатарської співачки Джамали в конкурсі «Нова хвиля».
«Було чутно, як перегукується той біль депортації одного народу, пов'язаного з Україною, із другим народом, пов'язаним з Україною.»[3]
Історія записів і виконання
Рання історія
Найпоширеніший варіант тексту |
Ой, верше мій, верше, Бо перше мі било, Не ходити било, Не ходити било |
Зовнішні медіафайли | |
---|---|
Аудіофайли | |
ТЕЛЬНЮК: Сестри | |
Відеофайли | |
Оксана Муха — на конкурсі імені Квітки Цісик | |
Джамала на конкурсі "Нова хвиля" | |
Ілларія відео на пісню | |
Laboratorium Pieśni | |
Леся Мацьків | |
Kapela folkowa "Wilcze Echa" | |
Тоня Матвієнко, Голос країни | |
Бандуристки Ю. Бойко та В. Якимович, аранжування Оксана Герасименко |
Перша відома друкована згадка пісні зустрічається в збірці «Угро-русские народные песни: c приложением очерка быта угорских русских и этнографической карты Венгрии», виданому Григорієм Де-Волланом у 1885 році. Збірка містила наступний текст пісні:[4]
Гей верше мой, верше,
Мой зеленый верше,
Ужъ мѣ такъ не буде,
Якъ мѣ было перше.
Отпало яблушко
От сладкой яблони;
Ужъ мѣ такъ не буде,
Якъ мѣ было влони.
У монографії Івана Верхатського «Про говір галицьких лемків» (1902) наведено декілька варіантів цієї пісні[5].
Перший аудіозапис пісні здійснений Осипом Роздольським на восковий фонографічний валик[en] 1912 року.
Запис зроблений на Лемківщині у селі Ропиця Горна (колись Ропиця Руська), зараз Горлицький повіт, Малопольське воєводство, Польща. Фоновалик № 445 тривалістю 2 хв. 35 с містив чотири пісні: «Ей Боже Боже нич не маме», «Ей як от тале піду», «А верше мій верше», «Наша хата білена».[6] На цьому записі пісня «А верше мій верше» мала 2 куплети і була у досить жвавому темпі.
1928 року в Нью-Йорку на студії Columbia видана грамплатівка 78 обертів, яка містила дві лемківські пісні. На першій стороні — «За горами, за лісами», на другій — «Ой верше мій, верше» у виконанні дуету учасниць кафедрального хору Нью-Йорка Анни Дрань та Іоанни Карляк у супроводі оркестру. Фактично всі наступні сольні виконавці пісні виконували її на майже ті ж самі слова. Проте у фольклорних і нотних записах зберігається дуже значне різноманіття як в тексті, так і в мелодії та ритмі.
Нотний запис пісні вперше виданий Климентом Квіткою 1922 року[7]. Запис здійснений ним 1918 року в притулку для біженців у Києві від 35-літньої жінки з Лемківщини із села Перегримка Ясельського повіту, яка відмовилась назвати своє ім'я.[8]
Нотний запис у власному аранжуванні для мішаного хору зробив Михайло Гайворонський у виданій у 1930-х роках збірці «Українські народні пісні Лемківщини і Закарпаття».[9] Пісня була записана від П. Ковальчика з-під Горлиць. М. Гайворонський вжив діалогового проведення жіночого і чоловічої груп хору, відповідно до змісту слів. Ця обробка увійшла до збірки хорових обробок лемківських пісень упорядника Івана Майчика «Співаночки мої» (1968 рік)[10] Також в Україні була видана збірка Євгена Козака «Гомін Верховини» (книжково-журнальне видавництво, 1962)[11], до якої входило 12 обробок лемківських пісень для 4-голосного хору без супроводу, зокрема «Ой чорна гора, чорна», «Ой верше мій, верше», «Гаєм зелененьким».[12]Відома також версія пісні бачвансько-русинською мовою, записана 1930 року у Коцурі (Воєводина) 1930 р.[13] Текст пісні записав Тон, а Й. Шандор склав на неї оригінальну мелодію[14]. Крім смутку за втратою рідної домівки, дівчина сумує, що коханий сторониться її:
Ей, шугай, ей, шугай, до нас чом нє придзеш?
Чи ше оца боїш, чи о мнє нє стоїш?
Оца ше нє боїм, а о тебе стоїм,
Лєм ше злих язикох, ей, найвецей боїм.
Цікаво, що подібний сюжет є також і в декількох версіях цієї пісні, записаних на Лемківщині. Зокрема Михайлом Гайворонським та Орестом Гижею[15]:
Яничку, златовлас,
Чом не ходиш до нас?
Ци ся мами боїш,
Ци о мя не стоїш?
Мами ся не бою
І о тебе стою.
Лем ся преокрутні
Злих язиків бою.
Сучасність
Пісня з найпоширенішим відомим нині автентичним текстом увійшла до збірки «Лемківські співанки» (Музична Україна, 1967) яку зібрав і упорядкував Михайло Соболевський.[16] Михайло Соболевський народився 1886 року в селі Костарівці Сяноцького повіту, тепер Польща. До першої світової війни працював диригентом церковного хору, відтоді він почав здійснювати збирання та запис лемківських народних пісень. Після вигнання лемків з етнічних земель Соболевський жив в Україні. З виходом на пенсію в 1959 вирішив опрацювати й опублікувати зібрані ним пісні.[17] Вважається, що пісня «Ой верше мій, верше», була ним записана в рідному селі Костарівці.[18] Після виходу у світ збірки пісня стала візитною карткою ансамблю пісні і танцю Львівського національного університету імені Івана Франка «Черемош».[19]
Найбільшого поширення набула після виконання Квіткою Цісик у сучасному аранжуванні. Після того входила до репертуару багатьох українських виконавців, її часто виконують на різноманітних пісенних фестивалях та конкурсах. Зокрема Джамала з піснею «Ой верше, мій верше» посіла перше місце на конкурсі «Нова хвиля». Люцина Хворост з цією піснею здобула першу премію Міжнародного конкурсу українського романсу імені Квітки Цісик[20]. Українка Марія Воловод Христодуліду перемогла з нею у міжнародному дитячому конкурсі талантів «Eurokids».[21]
Пісня є однією із найпопулярніших у пісенних телевізійних шоу «X-Фактор», «Голос країни», а також «Голос Росії». Серед її виконавців були Ілларія, Тоня Матвієнко, колектив Тріода, Дмитро Бабак, Юлія Плаксіна, Тетяна Ширко, Анна Кукса та інші. В суперфіналі «Голосу країни 7» Анна Кукса в супроводі ансамблю «Kiev Tango Project» виконала «Ой верше» в танго-аранжуванні.[22]Народна пісня «Верше мій, верше!» у виконанні співачки Ілларії обрана для реклами пива «Львівське живе»[23]. Наприкінці 2010 року представлено відео до даної версії[24].Режисер Федір Стригун як ліричну тему вистави «Украдене щастя» Львівського національного театру імені Марії Заньковецької використав пісню «Ой, верше мій, верше» у виконанні сестер Тельнюк.[25] Також пісня звучить у виставах львівського Першого українського театру для дітей та юнацтва «Таїна буття» за п'єсою Тетяни Іващенко [26] та «Елегія Стікс» (режисер Олександр Король) дрогобицького Музично-драматичного театру імені Юрія Дрогобича[27], мюзиклі «Квітка» театру Костянтина Пінчука «Classikal Grand Ballet».[28]
Інші відомі виконавці
Пісня широко відома в хоровому виконанні в аранжуваннях Михайла Гайворонського, Тадеуша Хахая[29], Євгена Козака [12], Ярослава Полянського[30], Ярослава Ярославенка[31], Дмитра Кацала[32]. Входила до репертуару Закарпатського народного хору, лемківської хорової капели «Бескид» (Івано-Франківськ), Народної хорової капели селища Рудно «Лемковина»[33], хорової капели «Дударик», Галицького камерного хору «Євшан», Мирослава Старицького, Ганни Шерей, Тріо сестер Байко[34], Лесі Мацьків.
Звукозаписи
Зовнішні аудіофайли | |
---|---|
Євгенія Зарицька – Ой верше мій, верше | |
Галицький камерний хор «Євшан», обр. Мих.Гайворонського | |
Тріо сестер Байко | |
Ансамбль "Лемковина" | |
Ансамбль "Кичера" |
- «Ей Боже Боже нич не маме», «Ей як от тале піду», «А верше мій верше», «Наша хата білена». Фоновалик № 445 (XXIII) з фоноколекції Осипа Роздольського. Рекордовано 19.08.1912 c. Ропиця Горна, Горлицький повіт, Малопольське воєводство[6] (Перевидано на CD «Український фольклор першої половини XX сторіччя. Вибірка з фоноколекції Осипа Роздольського» 2011 р.)[35]
- Анна Дрань (сопрано), Іоанна Карляк (альт). Ой верше, мій верше. Victor P. Hladyk — manager. Columbia / 20282-F New York City, June 21, 1928.[36][37]
- Зарицька Євгенія (Eugenia Zareska) — Ukrainan Songs Urania Records – US 5137 (1956)[38]
- Сестри Байко Червоні маки / Ой верше, мій верше (78 об.) 27602-03 1956[39]
- Ой верше мій, верше. Співає Мирослав Скала-Старицький, тенор, ф-но Ж. Лякур. Довгограй.монофоніч.запис. Лондон MLP 10037 (1960)[40]
- Сестри Байко — Українські пісні. 03. Ой верше мій, верше (лемківська народна пісня) 1960 Мелодия — Д 6499-6500[41]
- Ганна Шерей (мецо-сопрано) — «Ой верше мій, верше» (фортепіано Калина Чічка-Андрієнко, запис здійснено на концерті, присвяченому українським композиторам в еміграції, США, Нью-Йорк, 16 жовтня 1965 року).[42]
- Квартет О. Ніколишина, Р. Коробкіна, Н. Фоменко, М. Байко «Ой, верше, мій верше», українська народна пісня в обр. Є. Козака. Запис 1965. Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного од. обл. М-10453, од. зб. 4544[43]
- Квітка Цісик. Іванку та інші улюблені пісні молодих українців. 05. My high mountain — ukrainian folksong Midney — P-0102 1970[44]
- Лемковина. Співає «Лемковина». B1 Ой Верше Мій, Верше / аранжування — Я. Ярославенко. 3:35 «МЕЛОДИЯ» С30 23677 005, 1986[45]
- Квітка Цісик. Two Colors 10. Верше, мій верше 5:01 KMC Records – KMC 1002 CD USA & Canada 1989[46]
- Кичера (ансамбль) «Цне мі ся за тобов» Oy, vershe miy, wershe solo: Piotr Hojniak, Michal Olesniewicz CD Poland 1998.[47]
- Юлія Дошна – Там на Лемковині Towarzystwo Karpackie. Польща. 2000[48]
- Світлана Дамидюк, Український ансамбль народної музики «Будьмо!». Гей, музики, довше грайте. 2002[49]
- Аничка. Силою любові… 2004[50]
- Дует «Червоне та Чорне » — Поліське весілля 2005[51]
- Галицький камерний хор «Євшан». Фольклорна скриня. САМЕ ТАК! 2005[52]
- Рушничок — Сусідка Origen Music (2007)[53]
- Гудаки — Гудаки не люди. 2008[54]
- Дударик Назавжди — Мамине серце (2008)[55]
- Tafubar – Changeability 1. Mij Vershe (Вокал Світлана Дамидюк). «Lemongrassmusic». Німеччина 2008[56]
- Хор «Soli Deo» — Співає хор «Soli Deo» Наш Формат CD, 2010[57]
- Ілларія — Вільна (альбом) 15. Ой верше, мій верше. Rostok Records 2010[58]
- Jamala — For Every Heart 15. Верше, Мій Верше Moon Records — MR 5117-2 CD 2011[59]
- Галина Баранкевич — Вигнані з раю / лемківські пісні Kosmata design – 2014[60]
- Тріода — Душа українського народу V Studio (2014)[61]
- Люцина Хворост. Солодко-гіркий романс Наш Формат, 2014[62]
- Laboratorium Pieśni —– Rosna 1. Oj Wersze, Mij Wersze CD, Poland 2016[63]
Фільми
- Документальний фільм «Ой верше, мій верше». Режисер Сперкач В. М., Укркінохроніка, 1984. (Фільм про життя українців-лемків, які проживають у Великоберезнянському районі Закарпатської області)[64]
Пісня на SoundCloud
- Дударик-Ой, верше ж мій, верше у соціальній звуковій хмарі SoundCloud
- Сестри Тельнюк у соціальній звуковій хмарі SoundCloud
- Софія Федина у соціальній звуковій хмарі SoundCloud
- Люцина Хворост у соціальній звуковій хмарі SoundCloud
- Laboratorium Pieśni - Oj Wersze, Mij Wersze у соціальній звуковій хмарі SoundCloud
- Рушничок у соціальній звуковій хмарі SoundCloud
Література
- Верхатський, Іван (1902). «Про говір галицьких лемків». Львів: Накладом Наукового товариства імени Шевченка. с. 490.
- Григорий Де-Воллан (1885). Угро-русские народные песни : c приложением очерка быта угорских русских и этнографической карты Венгрии /. C.-Петербург.
- Квітка К. В. (2005). Українські народні мелодії. Ч.1. Збірник / Упо- ряд. та ред. А. І. Іваницького: Наукове видання. Київ. с. 480.
- Гайворонський М. (1930). Українські народні пісні Лемківщини й Закарпаття: мішаний хор [без супроводу]. New-York ; Lviv: б. в. с. 11.
- Майчик, Іван (1967). Співаночки мої. Хорові обробки лемківських пісень. Київ: «Музична Україна». с. 112.
- Козак, Євген (1962). «Гомін Верховини: Гуцульські, лемківські, бойківські та закарпатські народні пісні в обробці для мішаного та жіночого хорів». Львів: Книжково-журнальне видавництво.
- «Українські народні пісні з Лемківщини» /Зібрав О. Гижа. Заг. ред., передм. С. Грици. — Горлиці. 1997—2002. — С. 171.
- Тимко О. (1954.). Наша писня. Зборнік народних и популарних писньох югославянських русинох. Руски Керестур,. Архів оригіналу за 12 травня 2017. Процитовано 12 травня 2017.
- «Лемковскы народны співанкы.» — Клівленд: Типографія Лемко-Союза, 1935.
- Лемківські співанки. Зібрав і упорядкував М. Соболевський. — К.: Музична Україна, 1967. — 320 с.
- Гижа О. Українські народні пісні з Лемківщини.- К.: Музична Україна, 1972.- 404 c.
Примітки
Ця стаття належить до добрих статей української Вікіпедії. |