Ожига
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b8/%D0%9E%D0%B6%D0%B8%D0%B3%D0%B0_-_%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B5_%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%B5%2C_XVIII_%D0%B2.%2C_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D0%B0.jpg/250px-%D0%9E%D0%B6%D0%B8%D0%B3%D0%B0_-_%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B5_%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%B5%2C_XVIII_%D0%B2.%2C_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D0%B0.jpg)
Ожига, органка, сорока — козацька багатоствольна скорострільна вогнепальна зброя[1][2]. Ожига складається з багатьох з'єднаних разом стволів ручної вогнепальної зброї або дрібнокаліберних гармат, встановлених на возі або колісному лафеті. Часто ожигу робили із залізних пищалей, поєднуючи їх з лафетом; стріляли вони залізними кулями[3].
У середньому в ожиг було від 5 до 14 стволів, але зустрічалися екземпляри і з більш ніж 100 стволами. Ожиги були різного калібру — від установок зі стволами під мушкетну кулю до великих гармат, встановлених на одному лафеті.
Процес зарядки Ожиги набагато довший ніж у звичайній рушниці чи гармати, проте це компенсується великою забійною силою і щільністю стрільби. Ожига забезпечувала ведення залпового вогню і була функціональним прообразом кулемета.
Ожига, як правило, використовувалася під час оборонних дій або під час морських боїв (багатоствольні гармати встановлювалися на чайках). При правильному застосуванні ожига завдавала великих втрат супротивникові і здійснювала на нього значний психологічний ефект[4].
Див. також
ред. код- Рибадекен
- Орган (зброя)
- Шмигівниця
- Картечниця
- Мортирна батарея Нартова
Посилання
ред. кодЛітература
ред. код- Сас, П. М. Артилерія у Хотинській битві 1621 року / П. М. Сас // Український історичний журнал. — 2011. — № 6. — С. 16-36.
- Конарева, Лариса Як козаки гостей розважали // Урядовий кур'єр, 2012. -№ 129(21.07). — С. 17
|