Огюст де Вільє де Ліль-Адан
Комте Жан-Марі-Матіас-Філіпп-Огюст де Вільє де Ліль-Адан (фр. Jean-Marie-Mathias-Philippe-Auguste, comte de Villiers de l'Isle-Adam; 1838-1888) — французький письменник і драматург. Представник романтизму і символізму.
| Огюст де Вільє де Ліль-Адан | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Auguste de Villiers de L'Isle-Adam | ||||
 | ||||
| Псевдонім | Маріус | |||
| Народився | 7 листопада 1838[1][2][…] Сен-Бріє[4] | |||
| Помер | 19 серпня 1889[5][2][…] (50 років) Париж, Франція[7] ·рак шлунка | |||
| Поховання | Пер-Лашез[8][9][10], Батіньйоль[11] і Grave of Villiers de L'Isle-Adamd | |||
| Країна | .svg){kind=small} Франція | |||
| Діяльність | драматург, поет, письменник, філософ, письменник наукової фантастики | |||
| Мова творів | французька | |||
| Напрямок | романтизм, символізм | |||
| Конфесія | католицька церква | |||
| Автограф |  | |||
 Огюст де Вільє де Ліль-Адан у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Біографія
Народився у місті Сен-Бріє (провінція Бретань) на півночі Франції. Його батько маркіз Вільє де Ліль-Адан був нащадком одного з найстаріших дворянських родів Франції. До старовинної бретонської аристократії відноситься і рід матері письменника Марі Франсуази Ле Неву де Карфор.
Про ранні роки життя Вільє відомо порівняно небагато. Юнак отримав хорошу освіту і рано пристрастився до літератури. У 1857 році Вільє приїжджає в Париж. Там він знайомиться з Шарлем Бодлером і зі столичними літературними колами, пише свої перші твори, зокрема, публікує свою першу збірку «Перші вірші» (Deux Essais de Poésie, 1858). В цей час він відвідував літературні салони, кафе, був епізодичним співробітником кількох журналів і газет, а в 1867 році навіть головним редактором «Огляду літератури і мистецтва».
Початок франко-пруської війни Вільє зустрів у Люцерні, звідки він перебрався в Авіньйон, а потім — в Париж, вважаючи своїм прямим обов'язком — а він був офіцером національної гвардії — при необхідності зі зброєю в руках стати на захист батьківщини. Документально підтверджено, що Вільє був не тільки в числі активних захисників міста, але і залишився служити в національній гвардії.
Після поразки Паризької комуни він довгий час майже нічого не публікує. Ним було зроблено кілька невдалих спроб зайняти якесь офіційне положення: місце аташе у французькому посольстві в Англії, висунення своєї кандидатури до муніципальної ради.
Потім настає найпродуктивніший період життя письменника. У 1883-му році виходить його збірка «Жорстокі розповіді», здебільшого складений з новел, що виходили в журналах в 70-і роки. Через кілька років виходять нові збірки оповідань, а також з'являється роман, над яким Вільє працював не один рік, «Єва майбутнього».
У 1890-і роки п'єси Вільє ставилися в передових театрах, зокрема, e «Вільному театрі» Антуана, в «Художньому театрі» Поля Фора. Пізніше його ім'я на цілі десятиліття майже зовсім зникло зі сцени літературного життя. Хоча час від часу з'являлися статті і книги про Вільє. А в 1986 році у Франції в двох томах серії літературних пам'яток «Бібліотека Плеяди» побачило світ повне зібрання його творів. Його твори перекладені на десятки мов світу.
Примітки
Посилання
- Твори Auguste Villiers de L'Isle-Adam у проєкті «Гутенберг»
- Твори та інформація про Огюст де Вільє де Ліль-Адан у Інтернет-архіві
- Black Coat Press, publisher of American translations of Villiers de l'Isle-Adam.
 | Це незавершена стаття про французького письменника чи письменницю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |