Облога Нарви (1558)
Облога Нарви | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Лівонська війна | |||||||
![]() Взяття Нарви Іваном Грозним. Б. А. Чоріков, 1836 | |||||||
28°12′01″ сх. д. / 59.37916666602777838° пн. ш. 28.20055555502777977° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
![]() | ![]() | ||||||
Командувачі | |||||||
Фохт Шнелленберг | Данило Адашев Олексій Басманов Іван Бутурлін | ||||||
Військові сили | |||||||
невідомі | невідомі | ||||||
Втрати | |||||||
невідомі | невідомі |
Облога Нарви 1558 — одна з перших військових операцій Лівонської війни, в якій московське військо на чолі з воєводами Данилом Адашевим, Олексієм Басмановим та Іваном Бутурліним осадило Нарву (Ругодів). Гарнізон Нарви перебував під командуванням лицаря Фохта Шнелленберга.
Перебіг воєнних дій
ред. код![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c8/%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B5_%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%B5_XVI_%D0%B2%D0%B5%D0%BA%D0%B0.jpg/220px-%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5_%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B5_%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%B5_XVI_%D0%B2%D0%B5%D0%BA%D0%B0.jpg)
Штурму міста передували довгі артилерійські перестрілки Нарви та Івангорода. 11 травня було розпочато штурм міста, натхненний виникненням у Нарві сильної пожежі — «загорілося в Ругодіві і почало горіти у багатьох місцях».[1] Завдяки тому, що значна частина гарнізону залишила зміцнення для боротьби з пожежею, військам Івана Грозного вдалося проломити ворота та заволодіти нижнім містом, завдавши лівонцям значних втрат. Як пише літописець, «І голови стрілецькі ворота в них ті взяли та на місто зійшли, і в ті ворота увійшли Олексій та Данило, а в Коливанську Іван Бутурлін, і німець побили багатьох».[1] Після цього, у тому числі із захоплених гармат, був відкритий вогонь по верхньому замку для наступного нападу. Проте обложені, бачачи своє безнадійне становище, здалися за умов вільного виходу з міста. За літописом, було захоплено 230 великих і малих гармат та безліч пищалей. Жителі міста склали присягу на вірність цареві.[1]
Значення та наслідки
ред. кодНарва стала першою великою фортецею, взятою московським військом у Лівонській війні. Опанувавши її, Московія отримала зручну морську гавань, через яку стали можливими прямі зносини із Західною Європою. Також у Нарві почалося створення московського флоту — було обладнано верф, де почали роботи майстри з Холмогорів і Вологди. У гавані Нарви згодом базувалася флотилія з 17 судів під командою німця, данського підданого Кірстена Роде, прийнятого на московську службу.
Іван IV надіслав до Нарви новгородського архієпископа з наказом освятити місто та очолити споруду православних храмів.[1] Нарва залишалася під російським контролем до 1581, коли її завоювала шведська армія на чолі з Понтусом Делагарді.