Обговорення:Пересопницьке Євангеліє

Як то так стаття вибрана і вимагає істотної переробки??--Vml 21:01, 14 травня 2009 (UTC)

  я думаю що тут у тексті  є невеличка помилка, прислухайтесь до думки, адже не в селі Дворець, а в селі Двірці починали писати Пересопницьке Євангеліє.   Роботу над Євангелієм розпочали 15 серпня 1556 р. у Свято-Троїцькому монастирі (Заслав на Волині, нині місто Ізяслав Хмельницької області)

В статті є помилка! Я знаю що в селі Двірці Сокальського району Львівської обл. почали писати євангільє а не Свято-Троїцькому монастирі!

Роботу над Євангелієм розпочали 15 серпня 1556 р. у Свято-Троїцькому монастирі (Заслав на Волині, нині місто Ізяслав Хмельницької області), завершили — 29 серпня 1561 р. в Пересопницькому монастирі (теперРівненський район Рівненської обл.)[2][3].

Я стверджую що в статті є помилка. Я знаю що в селі Двірці Сокальського району Львівської обл. почало створюватись Пересоптницьке Євангеліє, а не в селі Дворець. А ще я знайшла помилку у цій статті.Роботу над Євангелієм розпочали 15 серпня 1556 р. у Свято-Троїцькому монастирі (Заслав на Волині, нині місто Ізяслав Хмельницької області), завершили — 29 серпня 1561 р. в Пересопницькому монастирі (тепер Рівненський район Рівненської обл.)[2][3].правильно не на Волині а в селі Двірцях.

Если кто-то найдет ссылку на оригинальный текст, то пожалуйста добавьте ссылку. Valerchik Blyus (обговорення) 14:40, 5 жовтня 2018 (UTC)

Шелухін досліджував Пересопницьке Євангеліє (слово україна). Вигнанець Микола Івкі. --91.124.33.42 13:34, 8 січня 2020 (UTC)

Бачу що у 2019 році додали diff посилання на скан першодруку викладеному на biblia.okis.ru. А не краще дати посилання на скан з archive.org?--piznajko 00:02, 18 жовтня 2020 (UTC)

Мова Пересопницького Євангелія (принаймні більшої частини тексту) все ж є церковнослов'янською мовою (як церковнослов'янською мовою є текст Острозької Біблії 1581 року). Цитата «Проте першими, наближеними хоч якось до української мови переписами сакральних книг є Пересопницьке Євангеліє (1556—1561 роки) та Острозька Біблія (1581 р.). Читаючи, щоправда, ті середньовічні тексти, не зовсім віриш, що мова цих священних раритетів — українська.» (Максим Стріха. Біблія по-нашому. Україна молода, 01.09.2006)--piznajko 21:54, 17 жовтня 2020 (UTC)

Ось декілька цитат:

• Цитата Петра Кралюка «Сам переклад не є однаково досконалим. Можна простежити тенденцію «шліфування» майстерності перекладачів у ході роботи над текстом. Передмова до Євангелія, котра належить Теофілакту (Феофілакту) Болгарському, перекладена не дуже вдало. Тут фактично збережений старослов’янський текст. Близькими до старослов’янської [себто церковнослов'янсьої] першооснови лишилися перші два Євангелія — Матвія та Марка'. Ближче до народної мови перекладено Євангеліє від Іоана й, особливо, Євангеліє від Луки.» (Євангеліє княгині Жеславської. Українська національна святиня: історія, зміст, загадки, День, 2010)

• Цитата Людмили Гнатенко з посиланням на Миколу Думитрашко (1874)^[1] «Сам переклад не однаково досконалий, він доопрацьовувався в процесі роботи над текстом. Так, Микола Думитрашко дійшов висновку [у 1874 році], що спроби перекладу тексту Передмови Феофілакта Болгарського до Євангелія від Матвія рідкісні й доволі невдалі, тому мова Передмови залишилася переважно церковнослов’янською» (Людмила Гнатенко. Перекладачі, писці та редактори Пересопницького Євангелія 1556-1561 років // Українська мова на осі часу. Василеві Васильовичу Німчукові. Упорядн.: Г.В. Воронич, Н.В. Пуряєва. Київ: Ін-т укр. мови НАН України. Київ: КММ, 2017. С. 273–282 (Серія «Не все сплива рікою часу...»)

• Цитата Людмили Гнатенко та Л. Дубровіної з посиланням на Павла Житецького (1876)^[2] «За спостереженнями Павла Житецького, ближче до [церковно]слов’янського протографа перекладено Євангелія від Матвія й Марка, а ближче до народної мови – Євангеліє від Івана і особливо Євангеліє від Луки» (Л. Дубровіна, Людмила Гнатенко. Археографічний та кодикологічний опис Пересопницького Євангелія // Пересопницьке євангеліє 1556-1561. Дослідження. Транслітерований текст. Словопокажчик. Упорядники: Олексій Онищенко, Інна Чепіга та ін. Київ: НБУВ; Київ: Український мовно-інформаційний фонд Інституту української мови НАН України. 2001. 702 стор.: 74-104. ISBN 966-02-2138-Х)

• Цитата Максима Стріхи з аналізом мови перекладу Пересопницького Євангелія та посиланням на роботи Д. Чижевського, С. Єфремова та І. Огієнка: «Нарешті, саме за тієї доби починають перекладати наближе­ною до народної мовою Святе Письмо. Для кожного свідомого ук­раїнця до числа найважливіших національних символів увійшло створене упродовж 1556—1561 років на Волині Пересопницьке Євангеліє. На цій книзі, покладеній поруч із Конституцією, склали присягу троє президентів незалежної України. Втім, щодо мови Євангелія оцінки науковців дещо різняться. Іван Огієнко однозначно говорить про «гарну україн­ську народну мову» цього перекла­ду, такої ж думки дотримується і Сергій Єфремов, пишучи про «найдавніший переклад св. письма наукраїнську мову, що дійшов до нас». Натомість Дмитро Чижевський го­ворить лишень про «досить помір­ковану „українізацію “ євангельсько­го тексту». У кожному разі, самперекладач, архімандрит пересоп- ницький Григорій, кваліфікував свою працю як переклад «на мовурускую із язика болгарського». Про лексичну тканину цього перекладу може насправді дати уявлення відомий уривок Євангелія від Святого Луки: «Сталосяпаки в един день іже [...]". Звичайно, у разі, коли книжники серединиXVI століття вимовляли ще й прикінцеве «л» у дієсловах минулого часу як «в», то цей текст буде іще наближеніший до народної мови. А проте з певністю висловитися на користь такої гіпотези автор не береться» (Максим Стріха. Трохи про передісторію // Стріха, Максим. Український художній переклад: між літературою і націєтворенням. Київ: Факт; Київ: Наш час. 2006. 344 стор.: 25-46 (Сер. «Висока полиця»). ISBN 966-359-095-5 (Факт), ISBN 966-8174-11-9 (Наш час))

--piznajko 00:30, 18 жовтня 2020 (UTC)

Примітки

Питання мови Пересопницького Євангелія, це - питання мовознавства. Не довіряйте сліпо твердженням про надійність (авторитетність) якого-небудь джерела. Офіційне правило Вікіпедії (див. ВП:ОХН, ВП:АД), стосовно авторитетних джерел, рекомендує використовувати джерела авторів - експертів у даній галузі, авторів, що працюють у державних вишах та інститутах НАН України. Максим Стріха і Петро Кралюк не є експертами з мовознавства. Людмила Гнатенко, навпаки - фаховий експерт [1] у даній галузі.

• Щодо "збірки цитат" наведених користувачем Piznajko.

1. Людмила Гнатенко «Перекладачі, писці та редактори Пересопницького Євангелія 1556-1561 років». Тут користувач Piznajko не помітив, що ж там ще написано (Стор. 249):

Пам’ятка писана староукраїнською літературно-писемною мовою уставом та півуставом з елементами скоропису.

Це найраніший із відомих перекладів євангельського тексту українською мовою середини ХVІ ст., який дійшов до нашого часу.

Євангеліє було перекладено з церковнослов’янської мови болгарської редакції^[1]

2. Л. Дубровіна, Людмила Гнатенко. «Археографічний та кодикологічний опис Пересопницького Євангелія». Тут користувач Piznajko взяв тільки частину тексту, але там написано ще й наступне (Стор. 82-83):

Мова перекладу. Пересопницьке Євангеліє писано староукраїнською літературно-писемною мовою.

Це найраніший із відомих перекладів евангельського тексту українською мовою середини XVI ст., який дійшов до нашого часу в оригіналі та списках.

Євангеліє було перекладено із церковнослов'янської мови болгарської редакції..

Сам переклад не однаково досконалий, він доопрацьовувався в процесі роботи над текстом.

Так, М. Думитрашко дійшов висновку, що спроби перекладу тексту Передмови Феофілакта Болгарського до Євангелія від Матвія рідкісні і доволі невдалі, тому мова Передмови залишилася переважно церковнослов’янською.

За спостереженнями Г. Житецького, ближче до слов’янського протографу перекладено Євангелія від Матвія і Марка,

а ближче до народної мови - Євангеліє від Йоана і, особливо. Євангеліє від Луки...

Аналіз тексту показав, що у роботі над перекладом українською мовою перевага надавалася церковнослов'янським джерелам. Крім того, безперечно, були використані грецькі тексти Євангелій та західнослов’янські, вірогідніше, польські^[2]

• Ще про мову перекладу. Ось що пише Віталій Русанівський:

архімандрит Григорій і писар Михайло Василевич, син протопопа із Санока, переклали на староукраїнську мову четвероєвангеліє, що за місцем написання (м. Пересопниця) дістало назву Пересопницького.

Переклад було здійснено з церковнослов’янської мови, але перекладачі спиралися, крім того, й на польські переклади євангелія, зроблені С. Мужиловським-Сушинським (видання Яна Секлюціана) у 1551—1553 рр. і Н. Шарфенбергом у 1556 р.^[3]

• Василь Німчук:

Пересопницьке Євангеліє — перший повний переклад Христового вчення живою українською мовою окремою книгою^[4]

Примітки

• Ще трохи фактів про мову Євангелія. Інна Петрівна Чепіга:

Народнорозмовну лексику введено до тексту переважно за допомогою глос. Вони, як правило, ставляться поряд із словами оригіналу, але обрамляються «прямокутниками»; виписані «дробним» письмом.

Це, здебільшого, старослов'янські слова (наприклад, «чресла» — стегна, «бдѣти» — не спати), але є українські глоси до українських же слів. Вони свідчать про пошуки наддіалектного слова, вироблення загальноукраїнської лексичної норми («стрѣху» — дах, «через збожя» — через оранку тощо).

Пам'ятка містить унікальний матеріал для вивчення історії української мови на всіх її рівнях та взаємодії народнорозмовних і книжних елементів в українській літературно-писемній мові XVI ст. У ній чітко проступають риси живої народної мови.

На фонетичному рівні це наявність народнорозмовної фонеми і переднього ряду високого підняття, українські рефлекси ятя, перехід о, е в і в новозакритому складі тощо. На морфологічному рівні засвідчено велику кількість варіантів за рахунок закінчень, властивих живомовній практиці.

Синтаксична структура виразно українська.^[1]

Примітки

Погоджуюсь з дописувачами, які відстоюють думку про українську (староукраїнську) мову пам'ятки, а не церковнослов'янську. Це очевидно для тих, хто вивчав обидві мови. Достатньо просто ознайомитись з текстом ПЄ, який є в доступі в мережі або хоча б з транслітерованим текстом видання 2001 року та з церковнослов'янським текстом, щоб побачити разючі відмінності. На мою думку, редагувати цю статтю аби просто було "по вашому" не повинні ті, хто не розуміються в темі.--Mykkostenko (обговорення) 19:59, 24 грудня 2020 (UTC)

У стабільній перевіреній версії статті є помилкове формулювання (що вперше ПЄ було надруковане 1561 р.). ПЄ - це рукопис! --Mykkostenko (обговорення) 22:56, 27 грудня 2020 (UTC)