Нік Фоліньйо

Хокейну кар'єру розпочав 2003 року в складі юніорської збірної США за спеціальною програмою розвитку юніорського хокею в США. Збірна виступала в Північноамериканській хокейній лізі. Після цього приєднався до клубу «Садбері Вулвс» (ОХЛ), який тренував його батько Майк. Дебютував у складі команди 24 вересня 2004, а 26 вересня вже закинув першу шайбу. У другому сезоні Нік збільшив свої здобутки в складі клубу до 70 очок (24+46).

2006 року був обраний на драфті НХЛ під 28-м загальним номером командою «Оттава Сенаторс».

Сезон 2006/07 став останнім у складі «Садбері Вулвс». У фіналі Кубка Джона Росса Робертсона «вовки» поступились команді Плімут Вейлерс.

21 березня 2007, генеральний менеджер клубу та гравець погодили умови трирічного контракту, але початок сезону 2007/08 провів у складі фарм-клубу «Бінгхемптон Сенаторс».

У складі «Оттава Сенаторс» дебютував 3 жовтня 2007 в переможному матчі 4–3 над Торонто Мейпл Ліфс.^[1] 18 жовтня 2007, він заробив перші два пункти в переможному матчі 4–3 над Монреаль Канадієнс. 9 квітня 2008, Нік зіграв перший матч у плей-оф проти Піттсбург Пінгвінс (0–4). 14 квітня 2008, відзначився першою шайбою в плей-оф у ворота Марка-Андре Флері, але «сенатори» поступились «пінгвінам» 1–4.

Сезон 2008/09 Фоліньйо провів у складі «сенаторів», відіграв 81 матч та набрав 32 очка (17+15).

У сезоні 2009/10, Фоліньо пропустив 21 матч через травму ноги. У наступному сезоні Нік відіграв всі 82 гри та набрав 34 очки (14+20), «сенатори», які в попередніх сезонах лишились поза плей-оф.

1 липня 2012, Фоліньйо був проданий до «Колумбус Блю-Джекетс» в обмін на захисника Марка Метота. Через п'ять днів «Колумбус» підписав з Ніком трирічний контракт на суму $9,15 мільйонів доларів США; Фоліньо став обмежено вільним агентом. У першому сезоні в складі нового клубу через локаут він провів 45 матчів, набрав 19 очок (6+13).

У сезоні 2013/14, у регулярному чемпіонаті набрав 39 очок (18+21) в 70 матчах. Суперником в першому раунді плей-оф став «Піттсбург Пінгвінс». На рахунку Ніка переможна шайба в четвертому матчі, але в підсумку серію виграли «пінгвіни» 2–4.

Сезон 2014/15 став знаковим для нападника він разом ще з двома гравцями «синіх жакетів» потрапив на матч усіх зірок НХЛ 2015, який до того ж проходив на домашній арені «Колумбусу» Нейшнвайд-арена, а одна з команд якраз і була команда Фоліньйо. Вони поступились команді Тейвза 12–17.

4 квітня 2015, Нік відзначився першим хет-триком у матчі проти «Піттсбург Пінгвінс». Цього ж сезону він став шостим капітаном «Колумбус Блю-Джекетс».^[2]

Був гравцем юніорської збірної США. У складі національної збірної США брав учать в трьох чемпіонатах світу, загалом у складі збірної провів 25 матчів.

Нік народився в США, його батько Майк Фоліньйо — канадець, тому в Ніка подвійне громадянство США та Канади. Вже в юнацькому віці він обрав право виступати за збірну США.

Молодший брат Маркус також хокеїст, але виступає за збірну Канади. В них також є дві сестри Ліза і Кара. Влітку 2009 року Фоліньйо втратив матір, Яніс, вона хворіла на рак молочної залози.^[3] Нік опікується також фондом допомоги хворим дітям на онкологічні захворювання, що діє при Оттавський лікарні.^[4]

Фоліньйо виступає під 71-м номером, що є інверсією номера 17 під яким виступав його батько.

• Учасник матчу усіх зірок НХЛ — 2015.
• Приз Кінга Кленсі — 2017.
• Приз Марка Мессьє — 2017.

• Статистика виступів та профіль гравця на NHL.com, Eliteprospects.com, Hockey-Reference.com, The Internet Hockey Database

Це незавершена стаття про хокеїста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.