Нижнє Гусне

Існує декілька версій назви села. Одна з них — від «гусників», молодих і густих смереково-ялинових лісів, яких тут колись було чимало. Друга — від диких гусей, які жили на місцевій ріці. Третя версія назви стосується великої пожежі й занепаду давнього села Вир — нібито його жителі переселились вище по гирлу річки Гуснянки — від неї й одержало назву Гусне.

Існує і четверта, легендарна назва Гусного, пов'язана зі згаданим селом Вир. Там жив парубок, який чудово грав на гуслях. У нього за долиною жила кохана дівчина, до якої юнак приходив. Та хлопця через ревнощі й заздрість вбив інший залицяльник. Після скоєного він викинув гуслі у кущі — вони продовжували грати навіть після смерті парубка недоспівані пісні його любові. Перехожі зупинялися і слухали мелодію. Від цих чарівних звуків гуслів і походить назва Гусного за легендою^[2].

Перша згадка про село датується 1556 роком.

У радянські часи в селі була головна садиба радгоспу «Карпати».

Посеред села розташована дерев'яна церква Втечі до Єгипту Пресвятої Богородиці (Непорочного зачаття Пресвятої Богородиці, Святої Трійці) 1903 року.

Церква входить до реєстру пам’яток архітектури національного значення. Будівничим церкви був майстер Снігур Лука Павлович з села Погар.

Храм збудований у неоукраїнському стилі, хрещатий в плані зі смерекових брусів на мурованому фундаменті. До восьмибічної нави прилягають прямокутні зруби: бічні рамена, вівтар з невеликою прямокутною північною ризницею та бабинець. Середхресття вінчає високий світлий восьмерик, вкритий приплюснутою банею з ліхтарем і маківкою з хрестом, двосхилі дахи вівтаря і бабинця увінчані меншими восьмериками, ще менші вінчають двосхилі дахи бічних рамен. Церкву оперізує піддашшя, оперте на профільовані виступи вінців зрубів. Під піддашшям при західній стіні бабинця, схований характерний для майстра триарковий ґанок (тепер знесений). Стіни надопасання ошальовані вертикально дошками і лиштвами, а підопасання — тільки дошками.

Дерев'яна дзвіниця церкви Втечі до Єгипту Пресвятої Богородиці зведена 1888 року й також входить до реєстру пам’яток архітектури національного значення. У плані вона двоярусна: перший ярус зрубний, другий – стовповий. Дзвіниця вкрита пірамідальним наметовим дахом, під яким влаштована відкрита голосникова галерея.

У радянські часи радгосп спеціалізувався на вирощуванні картоплі, льону, м'ясо-молочному тваринництві^[3].

• Федько Василь Іванович — український поет, письменник, прозаїк, публіцист, науковець, громадський і політичний діяч, доктор філософії, лауреат Бойківського літературно-краєзнавчого конкурсу ім. Мирона Утриска і Всеукраїнської премії ім. Ірини Вільде, член Української асоціації письменників, автор гімну Бойків.

• Погода в селі Нижнє Гусне [Архівовано 26 вересня 2020 у Wayback Machine.].
• Інформація про храми Турківського району на сайті РДА [Архівовано 6 жовтня 2016 у Wayback Machine.].

У Вікіджерелах є оригінали текстів

Нижнє Гусне у «Географічному словнику Королівства Польського»(пол.)

Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.