Нижньосірогозький район

Великолепетиський район	Верхньорогачицький район	Запорізька область (Веселівський район)
Горностаївський район		Запорізька область (Веселівський район)
Каховський район Новотроїцький район	Іванівський район	Запорізька область (Якимівський район)

Географічні дані: площа району становила 120867 га, що становило 4,24 % від площі області.

• ґрунти в районі — чорноземи південні, слабо гумусові. Родючі чорноземи — 109000 га, поширені червоно-бурі глини третинного походження, рідко зустрічаються рябі глини кімерійського ярусів білого і світло-жовтого забарвлення;
• на території району 69 польових ставків площею 217,9 га, з яких діючих — 2, об'ємом 40 тис. м³ води;
• 46 ставків каскадного типу довжиною 51,7 км, площа яких 465,8 га, а об'єм водного фонду — 5,7 млн. м³.
• на території району знаходиться водойма (річка) Балка Великі Сірогози.

Район розташовувався на перехресті шляхів, які прокладали різні кочові племена. Нині про це свідчать скіфські кургани Огуз, Малий Огуз і Діїв, які становлять велику історичну цінність. В них було знайдено велику кількість золотих прикрас тонкої ювелірної роботи, які можна тепер побачити у багатьох музеях світу. У пізніші часи тут сходилися козацькі і чумацькі шляхи. Саме це зумовило виникнення багатьох нинішніх населених пунктів району. Сьогодні все це оберігається, використовується для відродження історичної пам'яті.

Дата утворення: 7 березня 1923.

З приходом Південної Похідної групи ОУН (р) на Херсонщину під керівництвом М. Сидора-«Чорторийського» було створено українську адміністрацію у м. Новоолександрівську і Давидів Брід. ОУН тут проявила велику активність, що дуже занепокоїло німецьку адміністрацію. Як наслідок групу Чорторийського було ліквідовано.

20.3.1946 вилучено з району та включено до складу Великолепетиського району сільські Ради: Запорізьку, Зеленівську, Миколаївську та Рубанівську^[2].

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Степнянську сільраду Горностаївського району до складу Нижньосірогозького району.^[3]

Адміністративний розподіл: на території району знаходилося 1 селище міського типу та 24 сільських населених пунктів. Відстань від обласного центру: районний центр, смт. Нижні Сірогози, розташований на відстані 192 км залізничним шляхом та 169 км автошляхом від обласного центру (м. Херсон).

Основним багатством району є земля. Добре родять тут озима пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник. Провідною галуззю виробництва є переробна промисловість. В районі працюють два промислових підприємства: КП «Нижньосірогозька харчосмакова фабрика», що виробляє плодо-овочеві консерви та нерафіновану олію та "ВАТ «Сірогозький завод масла і сухого молока» — займається виробництвом тваринного масла та технічного казеїну.

Транспортна інфраструктура: наявність залізниці протяжністю 36 км (станція Сірогози), платформа 66 км. Автошляхів всього — 258,7 км, у тому числі загальнодержавного значення — 47 км, місцевого значення — 211,7 км.

Територією району проходить автошлях E58.

Національний склад населення за даними перепису 2001 року^[4]:

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року^[4]:

Виходить друком районна газета «Червоний промінь».^[5]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Нижньосірогозького району було створено 18 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 48,69 % (проголосували 6 150 із 12 632 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 40,98 % (2 520 виборців); Сергій Тігіпко — 11,24 % (691 виборців), Юлія Тимошенко — 9,11 % (560 виборців), Олег Ляшко — 7,48 % (460 виборців), Петро Симоненко — 6,96 % (428 виборців), Анатолій Гриценко — 6,94 % (427 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,37 %.^[6]

• Райони Херсонської області^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Це незавершена стаття про Херсонську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.