Нечкіна Милица Василівна

Милица Василівна Нечкіна (рос. Милица Васильевна Нечкина; 12 (25) лютого 1901(19010225) — 16 травня 1985) — історик, академік Академії Наук СРСР, лауреат Сталінської премії, провідний радянський історик-декабристознавець, дослідник суспільного і революційного руху в Росії XIX ст. та історіографії.

Нечкіна Милица Василівна
Народилася12 (25) лютого 1901(1901-02-25)
Ніжин Чернігівська губернія Російська імперія
Померла16 травня 1985(1985-05-16) (84 роки)
Москва СРСР
ПохованняНоводівичий цвинтар
Країна Російська імперія
 Російська СФРР
 СРСР
Діяльністьісторик, викладачка університету
Alma materКазанський державний університет
Галузьісторія
ЗакладАкадемія Наук СРСР, Московський університет
Вчене званняакадемік Академії наук СРСР, професор
Науковий ступіньдоктор історичних наук
ВчителіПокровський Михайло Миколайович
Аспіранти, докторантиДружиніна Олена Йоасафівна
Evgenia Rudnitskayad
ЧленствоАкадемія наук СРСР
Відома завдяки:класик історії декабризму
НагородиОрден Леніна — 1953Орден Леніна — 1971Орден Леніна — 1981Орден Трудового Червоного Прапора — 1945Орден Дружби народів  — 1975Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»Сталінська премія

Біографія

М. В. Нечкіна народилась 12 (25) лютого 1901 року в м. Ніжин Чернігівської області в родині інженера.

У 1917 році, закінчивши гімназію із золотою медаллю, вступила на історичне відділення історико-філологічного факультету Казанського університету. Вищу освіту отримала в 1921 році.

З 1921 року викладала в Казані, потім — у Москві: на робітфаку Московського університету, в Комуністичному університеті народів Сходу, Московському державному університеті імені М. Ломоносова.

Одночасно з 1935 року була науковим співробітником Інституту історії Академії Наук СРСР. Одним з її наукових керівників був видатний історик М. М. Покровський. Її численні роботи засновані на величезному історичному матеріалі.

Померла М. В. Нечкіна 16 травня 1985 року у Москві, похована на Новодівочому цвинтарі.

Наукова діяльність

М. В. Нечкіна була у витоків становлення радянської історичної науки. Стала класиком вивчення декабризму. Її основні наукові інтереси зосередилися на історії російського революційного руху та історії історичної науки і методології історії. В 1947 році обрана дійсним членом Академії педагогічних наук, а у 1958 році - дійсним членом Академії Наук СРСР.

До числа найвідоміших її праць належать: «О. С. Грибоєдов і декабристи» (1947 р.), 2-томне видання «Рух декабристів» (1955 р.), «Василь Йосипович Ключевський. Історія життя і творчості» (1974 р.), «Зустріч двох поколінь» (1980 р.) та ін.

К ерувала створенням першої узагальнюючої праці по вітчизняній історіографії «Нариси історії історичної науки СРСР» (т. 2 — 5) та факсимільним виданням пам'яток Вільної російської друкарні. М. В. Нечкіній належить ідея створення першого в країні видання «Історія та історики», в якому розроблялися проблеми вітчизняної та загальної історіографії (монографія про В. О. Ключевського).

Написані нею шкільні підручники з історії (разом з вчителем історії Павлом Лейбенгрубом), хрестоматії багато років за радянські часи були базовими шкільними підручниками.

Є автором понад 450 друкованих праць.

Праці

  • Нечкина М.В. Густав Эверс // Русская историческая наука в классовом освещении. - Т. I.- М., 1927. - С. 19 – 49.
  • Нечкина М. Крестьянские восстания Разина и Пугачева в концепции М. Н. Покровского // Против исторической концепции Покровского. - М.- Л., 1939. - С. 244 – 275.
  • Нечкина М. Народ – решающая сила исторического развития // Коммунист. - 1954.- № 16.- С. 13 - 28.
  • Нечкина М.В. О периодизации истории советской исторической науки // История СССР. - 1960. - № 1.- С. 77 – 91.
  • Нечкина М.В. Василий Осипович Ключевский. История жизни и творчества. - М.: Наука, 1974.- 638 с
  • Нечкина М. В. Декабристы. - М.: Наука, 1982. - 184 с.
  • Нечкина М.В. Функция художественного образа в историческом процессе. - М.: Наука, 1982. - 321 с.

Нагороди

Поезія

М. В. Нечкіна писала вірші. Підготувала до публікації більше 500 віршів, які зберігалися після її смерті в архівах РАН. Вперше опубліковані в книзі Ади Сванідзе «Друга муза історика» у 2003 році.

Джерела та література

Посилання

🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв