Ненсі Пелосі

Народилася в сім'ї демократа Томаса д'Алесандро-молодшого, конгресмена США від штату Меріленд і мера Балтимора. Брат теж був мером Балтимора в 1967—1971 рр.

Навчалась у Вашингтонському університеті Триніті (випуск 1962 р.).

2 червня 1987 р. виграла вибори у Конгрес США від 8-го виборчого округу у Сан-Франциско — в окрузі, який голосує за демократів з 1949 р. Пелосі переобиралась у конгрес з не менш ніж 75 % голосів. У 2001 р. Пелосі обрали партійною організаторкою меншості Конгресу США, — це другий виборний пост після посту лідера меншості. У 2003 році році сама обійняла посаду лідерки меншості.

Працювала в Постійному спеціальному комітеті Палати представників у справах розвідувальних служб та в Комітеті асигнувань. Після терористичних актів 11 вересня 2001 року керувала в Конгресі розглядом роботи спецслужб і розробляла законопроєкт про створення незалежної комісії з вивчення діяльності федерального уряду — «Комісії 9/11».

Ненсі Пелосі була однією з найжорсткіших критиків адміністрації Джорджа Вокера Буша, а відтак — губернатора штату Каліфорнія Арнольда Шварценеггера.

4 січня 2007 р. Пелосі обрана головою (спікеркою) Палати представників США, — стала першою жінкою на цій посаді за всю історію країни. Пелосі стала найбільш високопоставленою жінкою в американській історії на момент вступу на посаду, перебуваючи на третьому щаблі табелю рангів після президента й віцепрезидента США. Демократи тоді знову відновили більшість у нижній палаті американського парламенту після 12-річного перебування в опозиції.

Протягом першого перебування на позиції спікера Палати представників Ненсі Пелосі відіграла ключову роль у прийнятті основних законодавчих ініціатив президента-демократа Барака Обами, котрий прийшов до влади 20 січня 2009 року.

Зокрема до досягнень Пелосі за цей період входять:

• прийняття Реформи охорони здоров'я та захисту пацієнтів у США (англ. Obamacare) — наймасштабнішої реформи охорони здоров'я у Сполучених Штатах Америки за минулі 50 років;
• прийняття Закону Додда — Френка, який посилив регулювання фінансового сектору на фоні світової фінансово-економічна кризи, та інших законодавчих ініціатив, котрі допомогли подолати кризу;
• скасування політики «Не питай, не кажи», яка забороняла служити у Збройних силах США геям, лесбійкам та бісексуалам, котрі не приховували своєї орієнтації;
• прийняття Закону Ліллі Ледбеттер про справедливу оплату праці 2009 року, спрямованого проти дискримінації жінок у оплаті праці^[10].

На проміжних виборах до Палати представників 2010 року демократи втратили більшість, тому посада спікера перейшла до республіканців і Пелосі її втратила. З 3 січня 2011 року вона була лідеркою фракції меншості в Палаті.

На проміжних виборах до Палати представників 2018 року демократи повернули більшість там, і Пелосі знову обійняла посаду спікерки Палати представників. Серед діяльності на цій посаді, вона де-факто очолювала процес імпічменту Дональда Трампа у Палаті представників у 2019 році. Палата оголосила імпічмент Трампу, однак президент не був відсторонений від посади, бо відсторонення не підтримав Сенат.

З початку 2021 до початку 2023 року перебування Пелосі на чолі Палати представників збіглося із президентством представника Демократичної партії Джо Байдена. Вона відіграла важливу роль у прийнятті ключових реформ Байдена, зокрема^[11]:

• Закон про американський план порятунку 2021 (англ. American Rescue Plan Act of 2021), який стимулював економіку на фоні пандемії COVID-19;
• Закон про інвестиції в інфраструктуру та робочі місця 2021 (англ. Infrastructure Investment and Jobs Act);
• Закон про чипи та науку (англ. CHIPS and Science Act), який авторизував суттєві інвестиції у розвиток американської індустрії напівпровідників;
• Закон про зниження інфляції 2022 (англ. Inflation Reduction Act), який зокрема став найбільшою в історії США інвестицією у відновлювану енергію;
• Закон про повагу до шлюбу 2022 (англ. Respect for Marriage Act), який на законодавчому рівні закріпив право на одностатеві шлюби (яке де-факто було закріплене рішенням Верховного суду 2015 року).

1 травня 2022 року, під час повномасштабого російського вторгнення в Україну, відвідала Київ із візитом.^[12] У серпні 2022 року відвідала Тайвань; на той момент Пелосі стала найвищим американським політиком, який відвідав острів за останні 25 років, і цей візит призвів до загострення американсько-китайських відносин: у відповідь на візит Китай розпочав військові навчання біля Тайваню, Тайвань активізував свою ППО.^[13][14]

17 листопада 2022 року, після виборів, на яких демократи зберегли контроль над Сенатом, але втратили над Палатою представників, Пелосі заявила, що більше не буде висуватися на посаду лідера Демократичної фракції у Палаті представників^[15]. Її наступником став Гакім Джеффріс^[16]. Пелосі залишилися на позиції члена Палати представників США^[17].

• Кавалерка Великого хреста Ордена «За заслуги перед Італійською Республікою» (2 червня 2007)^[18]
• Орден княгині Ольги III ст. (Україна, 30 квітня 2022) — за вагомий особистий внесок у зміцнення українсько-американського міждержавного співробітництва, підтримку суверенної, незалежної та демократичної України^[19]
• Орден князя Ярослава Мудрого II ст. (Україна, 21 жовтня 2022) — за значні особисті заслуги у зміцненні міждержавного співробітництва, підтримку державного суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий внесок у популяризацію Української держави у світі^[20]