Націонал-соціалістичний рух (США)

«Націонал-соціалістичний рух» (НСР) (англ. National Socialist Movement) — американська політична партія неонацистського спрямування зі штаб-квартирою в Детройті[1].

Націонал-соціалістичний рух

англ. National Socialist Movement
Країна США
Голова партіїБерт Колуччі
Дата заснування1974
Штаб-квартираДетройт
Ідеологіянеонацизм, націонал-соціалізм, націоналізм, ісламофобія
Офіційний сайтnsm88.org

Історія партії

Заснована у 1974 році в місті Сент-Пол, штат Міннесота, під впливом ідей полковника Джорджа Роквелла, який був одним з лідерів руху, що сповідував неонацизм у післявоєнній Америці, Робертом Бранненом та Кліффом Геррінґтоном, колишніх членів Американської нацистської партії, як «Націонал-соціалістичний рух американських вільних робітників» (англ. National Socialist American Workers Freedom Movement).

Прапор Націонал-соціалістичного руху до 2016 року
Прапор Націонал-соціалістичного руху після 2016 року
Мітинг «НСР» біля Капітолію США. 2008 рік
Активісти «НСР» протестують проти нелегальної імміграції. Ноксвілл, штат Теннессі

Партія знаходиться під слідством з 2017 року, через участь в смолоскипній ході у Шарлоттсвіллі. Стихійна смолоскипна хода відбулась 12 серпня 2017 року, на ній Націонал-соціалістичний рух вимагав від місцевої влади відмовитися від знесення пам'ятника генералу конфедератів Роберту Едварду Лі. У місті спалахнули заворушення, в яких постраждали 15 осіб. Через кілька днів на ході проти акції ультраправих автівка на великій швидкості в'їхав у натовп, загинула одна людина, ще 19 осіб отримали поранення. Тоді ж на околиці міста впав поліцейський вертоліт, загинули двоє людей.

У січні 2019 року партію очолив Джеймс Гарт Стерн, 54-річний темношкірий активіст, змінивши на посаді Джеффа Скупа[2][3][4][5]. В статутних документах організації не пояснюється, як йому вдалося це зробити і чому відбулася зміна керівництва. Після свого офіційного призначення Джеймс Гарт Стерн спробував заборонити організацію — подав прохання, щоб суд визнав її екстремістською. У березні 2019 року Стерн передав свою посаду Берту Колуччі[6][7].

Ідеологія

Марш Націонал-соціалістичного рух в місті Коламбія, штат Міссурі

Націонал-соціалістичний рух виступає проти нелегальної імміграції, євреїв, мусульман, чорношкірих, гомосексуалів[8].

Програма Націонал-соціалістичного рух складається з «25 пунктів», як й у Гітлера. У програмі йдеться про: відмову від федерального податкового навантаження, націоналізацію монополій, виведення військ з закордону, ліквідацію бази в Ґуантанамо, припинення членства в ООН та МВФ, заборонити спекуляції у приватному ВПК, заборона фінансувати ЦАХАЛ, право американців на медичну допомогу незалежно від наявності страхового полісу, американське громадянство тільки білим, заборона гомосексуальності, не громадянам заборонити отримувати медичні та соціальні послуги.

Націонал-соціалістичний рух не схвалив вторгнення США в Ірак, назвавши це «війну проти беззахисного народу». Нині Націонал-соціалістичний рух підтримує дії режиму Асада у війні з джихадистами та ісламістами, та засуджує втручання США у сирійські справи.

Структура

Партія має відділення по всій території США, у 32-х штатах. Найбільшою популярністю Націонал-соціалістичний рух користується у штатах Каліфорнія, Невада, Іллінойс, Канзас, Огайо, Мічиган, Вірджинія, Флорида та Вісконсин.

Члени Націонал-соціалістичного руху носять уніформу подібну до одностроїв Штурмових загонів НСДАП з модифікованими відзнаками. Керівна ланка має звання сержантів, лейтенантів та командорів.

У Націонал-соціалістичного руху є молодіжне крило під назвою «Молодіжний корпус Вікінг».

Пік популярності Націонал-соціалістичного руху припав на кінець 2000-их років. У 2009 році партія налічувала від 700 до 1000 членів. Нью-Йорк таймс у травні 2011 року описав Націонал-соціалістичний рух як «найбільшу групу білих расистів, яка налічує близько 400 членів у 32 штатах»[9].

Члени руху видають літературу, проводять демонстрації і мітинги, спалюють книги. Вони також прибирають місця громадського відпочинку та ділянки федеральних трас. Займаються цивільним патрулювання кордону з Мексикою.

Голови партії

  • Роберт Браннен (1974-1984)
  • Кліфф Геррінґтон (1984-1994)
  • Джефф Скуп (1994-2019)[10]
  • Джеймс Гарт Стерн (січень-березень 2019)
  • Берт Колуччі (березень 2019- донині)

Див. також

Примітки

Посилання

🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв