Національна портретна галерея (Лондон)
Національна портретна галерея в Лондоні (англ. National Portrait Gallery) — перша у світі портретна галерея, заснована 1856 року з метою увічнити образи британців минулих століть — не лише олійні портрети, а й мініатюри, малюнки, бюсти та фотографії. З 1896 року займає неоренесансну будівлю поряд з Трафальгарською площею.
Національна портретна галерея (Лондон) | |
---|---|
англ. National Portrait Gallery | |
51°30′33″ пн. ш. 0°07′41″ зх. д. / 51.50940000002777452° пн. ш. 0.128100000028° зх. д. 0°07′41″ зх. д. / 51.50940000002777452° пн. ш. 0.128100000028° зх. д. | |
Тип | художня галерея[1] національний і позавідомчий державний органd |
Статус спадщини | реєстрова будівля I ступеняd[2] |
Склад | National Portrait Gallery Archived |
Частина від | National Portrait Gallery Board of Trusteesd |
Країна | Велика Британія[2] |
Розташування | Велика Британія, Лондон |
Адреса | St. Martin's Place, WC2H 0HE |
Стиль | неоренесанс |
Архітектор | Ewan Christiand[3] і Richard Allisond[3] |
Засновано | 1856 |
Відкрито | 1856 |
Відвідувачі | 2 006 000 осіб (2014) 2 145 486 осіб (2015)[4][5] 1 949 330 осіб (2016)[6] 1 586 451 осіб (2018)[7] 1 634 934 осіб (2019)[8] |
Директор | Sandy Nairned[9][10], Nicholas Cullinand[11] і Charles Saumarez Smithd[12] |
Сайт | npg.org.uk |
Національна портретна галерея у Вікісховищі |
Історія
Галерея відчинила свої двері для відвідувачів 1859 року. Портрети розподілені хронологічно за залами, починаючи з епохи Тюдорів. При поповненні фондів перевага віддавалася не стільки художнім якостям твору, як історико-культурній значущості моделі.
У зв'язку з цим до 1969 року діяла заборона на придбання портретів британців ще за життя. Роботи знаменитих континентальних художників у галереї небагато; переважно це портрети британських монархів та їхнього оточення пензля Гольбейна, Рубенса та Ван Дейка.
Наприкінці XX століття кілька старовинних аристократичних садиб у різних куточках Англії були пристосовані під філії Національної портретної галереї. До них належить зокрема Монтекьют-хаус у графстві Сомерсетшир — рідкісний приклад житлової архітектури єлизаветинського часу.
Колекція
У галереї зберігаються портрети історично важливих і відомих британців, відібрані на основі значущості автора, а не художника. Колекція включає фотографії та карикатури, а також живопис, малюнки та скульптуру.[13] Одним із найвідоміших його зображень є портрет Чандоса, найвідоміший портрет Вільяма Шекспіра,[14] хоча існує певна невизначеність щодо того, чи насправді це картина драматурга.[15]
- Портрет Чандоса, Вільям Шекспір. Перша картина, яка увійшла до колекції НПГ
- Один із залів галереї
Не всі портрети є винятковими в мистецькому відношенні, хоча є автопортрети Вільяма Хоґарта, сера Джошуа Рейнольдса та інших відомих британських художників. Деякі, як-от груповий портрет учасників конференції в Сомерсет-Хаусі 1604 року, самі по собі є важливими історичними документами. Часто цікавість є більшою за художню цінність твору, як у випадку анаморфічного портрета Едуарда VI роботи Вільяма Скротса, картини Патріка Бренвелла Бронте із зображенням його сестер Шарлотти, Емілі та Анни або скульптури Королеви Вікторії та принца Альберта у середньовічному костюмі. Портрети живих фігур було дозволено з 1969 року. Окрім постійних галерей історичних портретів, Національна портретна галерея демонструє швидко змінюваний вибір сучасних робіт, проводить виставки портретного мистецтва окремих художників і проводить щорічний конкурс BP Portrait Prize.
Примітки
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Національна портретна галерея |
- Офіційний сайт
- Gallery history — історія
- The National Portrait Gallery — архітектура
- Introduction to the Reference Collection
- Каталог
- Visitor's Guide — віртуальний гід
Це незавершена стаття про художній музей чи галерею. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |