Чоґ'ял

Чоґ'ял (тиб. ཆོས་རྒྱལ) — титул монархів Сіккіму. Вони перебували при владі з 1642 по 1975 рік. У 1975 році монархія була скасована, а Сіккім увійшов до складу Індії як 22-й штат. Слово «чоґ'ял» означає «праведний правитель»^[1] або «духовний правитель».

Крім того, титул чоґ'яла привласнювали в різних гімалайських державах особливим духовним правителям. Так, в Бутані чоґ'яли вважалися реінкарнацією (втіленням) засновника Бутанського королівства Шабдрунґа Нґаванґа Намґ'яла. Титул чоґ'яла мав значення вище, ніж Дже Кхенпо, найвищий чернечий чин, і вище, ніж чин тимчасового правителя, Деб або Десі^[2]. Намкай Норбу, тибетській учитель, що живе і працює на Заході, професор Неапольського інституту сходознавства і засновник Світової Дзогчен Спільноти, і зараз має титул чоґ'яла і вважається втіленням Шабдрунґа Нґаванґа Намґ'яла.

З 1642 по 1975 рік в Сіккімі перебували при владі чоґ'яли (у західній традиції їх часто називають королями) з династії Намґ'ял. Монархія була заснована нащадками в тринадцятому поколінні принца Кх'є Бумса, що прийшов до Сіккіму з Тибету. Правління чоґ'ялів було передбачене Гуру Рінпоче, що розповсюдив в Сіккімі буддизм, у 8 столітті. У 1642 році три шанобливі лами Сіккіма, один з півночі, один із заходу і один з півдня, незалежно один від одного прийшли до Юксому і проголосили першим чоґ'ялом Сіккіма Пхунцоґа Намґ'яла, а місто Юксом стало першою столицею Сіккімської держави.