Нагородовичі

У XVI—XVII століттях село було власністю родини Веляминів Рутських^[1]. З 20 по 26 липня 1617 року в маєтку відбувся з'їзд настоятелів та деяких видатніших ченців п'яти унійних монастирів (Віленського, Битенського, Жировицького, Новогрудського і Мінського) під керівництвом Київського Митрополита Руської Унійної Церкви Йосифа Велямина Рутського^[2]. В історію з'їзд увійшов під назвою Новгородовицька капітула або капітула в Новгородовичах 1617 року, на якій відбулося об'єднання (централізація) цих монастирів у Віленську Конґреґацію Святої Тройці — пізніша назва цього монашого згромадження — Чин святого Василія Великого.

В селі була дерев'яна церква, збудована ще митрополитом Рутським, яку перебудували в 1894 році. Інша пам'ятка — мурована кальвіністська церква в стилі італійського бароко, яка походила з XVI ст. Батько митрополита Рутського Фелікс (†1599) був кальвіністом, а сам Йосиф Велямин Рутський прийняв католицтво в східному обряді вже в дорослому віці. Частина церкви була перетворена на склад, а інша — на помешкання^[1].

У 1635 році митрополит Йосиф Велямин Рутський продав Нагородовичі Булгакові, потім село було у власності Суринів, Тизенгауза і Ґлуховського, у XVIII ст. — генерала Моравського, одруженого з княжною Радзивіллівною, сестрою Кароля Станіслава Радзивілла. Коли через борги генерала маєток потрапив під ексдивізію, Нагородовичі купила старостова Ленська, а в 1820 році перепродала Дмоховським. У 1895 році власником села був художник Владислав Дмоховський^[lt][1].

Церква святого Миколая — пам'ятка народного дерев'яного зодчества. Розташована в центрі с. Нагородовичі. Побудована в другій половині XIX ст. Тризрубний храм складається з прямокутних в плані притвору, молитовної зали і п'ятигранної апсиди з бічною ризницею. Архітектурна виразність храму досягається засобами об'ємної композиції, її просторовим і ярусним наростанням до вертикальної домінанти — від низького притвору до високого центрального зрубу, і врешті, до паліганальної апсиди і низької ризниці^[3][4].

У Нагородовичах народився художник Вікентій Дмоховський (1807—1862) батько Владислава Дмоховського.

• О. Порфирій Підручний, ЧСВВ. Василіянський Чин від Берестейського З'єднання (1596) до 1743 року // Нарис історії Василіянського Чину Святого Йосафата, Записки ЧСВВ, Секція І. — Том 48. — Рим: Видавництво ОО. Василіян, 1992. — С. 96—182.
• Zdzięcioł (Дятлово) [Архівовано 30 травня 2015 у Wayback Machine.] Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa: Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1895. — T. XIV: Worowo — Żyżyn.