Навроцький Олександр Олександрович

український поет

Навро́цький Олекса́ндр Олекса́ндрович (*28 липня (9 серпня) 1823(18230809), с. Антипівка Золотоніського повіту — †10 (22) жовтня 1892, Темір-Хан-Шура, Дагестан) — український громадсько-політичний і культурний діяч, поет і перекладач, член Кирило-Мефодіївського братства.

Навроцький Олександр Олександрович
Олександр Навроцький
Народився28 липня (9 серпня) 1823(1823-08-09)
с. Антипівка Золотоніського повіту
Помер10 (22) жовтня 1892(1892-10-22) (69 років)
Темір-Хан-Шура, Дагестан
Країна Російська імперія
НаціональністьУкраїнець
Діяльністьпоет, перекладач
Alma materПерша полтавська гімназія і філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1847)
Мова творівукраїнська
Жанрісторичний твір
ЧленствоКирило-Мефодіївське товариство

CMNS: Навроцький Олександр Олександрович у Вікісховищі

Біографічні відомості

Народився в сім'ї безмаєтних дворян. Навчався в Золотоніському повітовому училищі і Полтавській гімназії. У 1847 p. закінчив філософський факультет Київського університету. Під впливом свого двоюрідного брата Миколи Гулака став кирило-мефодіївцем. Належав до радикального крила братства. Після закінчення університету в 1847 p. приїхав до Полтави шукати служби. Під час відвідин батьків у рідному селі був заарештований і відправлений до Петербурга. Відбувши піврічне ув'язнення у В'ятській тюрмі, був висланий до Єлабуги, працював писарем у земському суді. Після зняття поліційного нагляду з 1853 p. служив у державних установах у різних містах Російської імперії.

Літературна діяльність

О. Навроцький писав поетичні твори, переважно на історичну тематику. Здійснив драматичну переробку поеми Т. Г. Шевченка «Сотник».

Перекладав українською мовою світову класику, зокрема «Іліаду» та «Одіссею» Гомера, «Витязя в тигровій шкурі» Ш. Руставелі (у Навроцького — «Одягнений у барсове хутро», що відповідає грузинському оригіналу)[1] [2], твори Оссіана, П. Б. Шеллі, Дж. Байрона, В. Гюго, П.-Ж. Беранже, А.-О. Барб’є, Й. В. Гете, Н. Ленау, Г. Гейне, Г. Лонгфелло, А. Міцкевича, В. Сирокомлі, В. Жуковського, О. Пушкіна, О. Толстого, німецький епос «Пісня про Нібелунгів», сербські епічні пісні, “Слово о полку Ігоревім” та ін. Перекладав українською Псалтир[3] і «Пісню пісень» з Біблії.

Публікувався в журналах «Основа», «Зоря», «Киевская старина», альманасі «Складка». Окремі твори увійшли до 1-го тому "Антології української поезії" (1957) [4] і до збірки «Поети пошевченківської доби» (1961).[5] Проте значна частина власних творів і перекладів О. Навроцького залишилася неопублікованою; ряд автографів зберігається у Відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.

Вшанування пам'яті

На честь митця було названо вулицю у Полтаві та в с. Антипівка, Золотоніського району.

Примітки

Джерела та література

  • Баканідзе О. Олександр Навроцький - перший український перекладач поеми "Витязь у тигровій шкурі" Шота Руставелі // Баканідзе О. Грузинсько-українські літературно-мистецькі взаємини. - К.: Дніпро, 1984.
  • Білоусько О. А., Мирошниченко В. І. Нова історія Полтавщини. Кінець XVIII — початок XX століття. Стор. 93-94.
  • Єгіазаров С. Пам'яті моїх учителів і керівників М. І. Гулака, Л. П. Загурського та О. О. Навроцького // Наше минуле. - К., 1918. - Ч. 1.
  • Павлюк М. М. О. О. Навроцький — перший український перекладач поеми Руставелі. «Радянське літературознавство», 1966, № 9.
  • Павлюк М. М. Поетичний відгук О. Навроцького на смерть Тургенєва. «Радянське літературознавство», 1968, № 11.
  • Павлюк Н. Н. Александр Навроцкий и армянская культура. В кн.: Исторические связи и дружба украинского и армянского народов, в. 3. Ереван, 1971.
  • Шр-ко А. [Шрамченко А]. А. А. Навроцкий. «Киевская старина», 1902, № 12.

Посилання

🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв