Мішкольц

Мішкольц Miskolc
Герб Прапор
Основні дані
Країна	Угорщина
Медьє	Боршод-Абауй-Земплен
Регіон	Північна Угорщина
Населення	154 521 (2019) ▼
Площа	236,68 км²
Густота населення	756 осіб/км²
Часовий пояс	UTC+1, влітку UTC+2
Поштові індекси	3500–3549
Телефонний код	+36-46
Географічні координати	48°06′15″ пн. ш. 20°47′29″ сх. д. / 48.10417° пн. ш. 20.79139° сх. д. / 48.10417; 20.79139 20°47′29″ сх. д. / 48.10417° пн. ш. 20.79139° сх. д. / 48.10417; 20.79139
Висота над рівнем моря	130 м
Місцева влада
Вебсторінка	miskolc.hu
Мапа
Мішкольц
Мішкольц у Вікісховищі

Мішкольц ^[1][2][3] або Мишковець^[4][5] (угор. Miskolc, чеськ. і словац. Miškovec) — одне з двох найбільших міст на північному сході Угорщини. Адміністративний центр медьє Боршод-Абауй-Земплен. Четверте після Будапешта, Дебрецена і Сегеда місто Угорщини за кількістю жителів, нараховує 154 521 осіб (2019). Мішкольц розташований на річці Шайо біля підніжжя гірського масиву Бюкк. Відоме в першу чергу як важливий промисловий центр.

Походить від слов'янського імені Мишко (чеськ. і словац. Miško), одного із видів слов'янського чоловічого імені Михайло.^[6][7] Пізніше назва набула угорського вигляду.

Найраніші згадки^[8] міста:

• que nunc vocatur Miscoucy (після 1200)
• de Myschouch (1225)
• de genere Myscouch (1230)
• in Miscovcy (1245)

Місто розташоване на річці Сінва поряд з місцем її впадіння в Шайо за 175 кілометрів на північний схід від Будапешта. Мішкольц пов'язаний з Будапештом автотрасою і залізничною магістраллю. Звичайні залізничні потяги покривають відстань між містами за 2-2,5 години; швидкісні експреси за 1 годину 40 хвилин. Залізниці ведуть з міста також у бік словацького м. Кошиці і Ньїредьгази, автомобільні дороги — на Кошиці та Дебрецен.

Міський транспорт представлений 45 автобусними лініями і двома трамвайними.

Поруч з містом є невеликий аеропорт, проте для перевезення пасажирів він не використовується.

Мішкольц розташований у зоні континентального клімату, котра характеризується прохолодним літом. Найтепліший місяць — липень з середньою температурою 20 °C (68 °F). Найхолодніший місяць — січень, з середньою температурою -3.3 °С (26 °F).^[9]

Поселення на місці Мішкольца існує з часів палеоліту, розкопки показали, що люди тут жили вже 70 000 років тому (на пагорбі Аваш де знаходиться Селетська печера, у якій жили давні люди, дала назва селетської культури). До римського завоювання тут жили кельтські племена, після розпаду імперії регіон розділив долю території всієї сучасної Угорщини — його населяли гуни, авари, слов'яни, а з кінця IX століття з'явились угорці.

В 1364 році король Лайош (Угорський)^[10] дарували Мішкольцу статус міста. У час його правління побудовано фортецю Діошдьєр, що розташовувалася біля Мішкольца, а нині перебуває в межах міста.

В 1544 році Мішкольц спалили турки, повністю місто звільнили лише наприкінці XVII століття австрійці. На початку XVIII століття Мішкольц став одним з центрів антигабсбурзької боротьби під керівництвом Ференца Ракоці. В 1707 році імперські війська взяли місто, знову спалили його вщент і підірвали стіни фортеці.

За «Етнографічною картою Австрійської монархії» 1855 року Карла Черніга дана територія була заселена змішаним угорсько-словацько-русинським населенням.

У XVIII—XIX столітті місто поступово відновлювалося і розвивалося. В цей період місто також стало індустріалізованим, перші печі для виплавки чавуну тут були побудовані в 1770-ті роки. До початку XX століття місто стало одним з найважливіших індустріальних центрів Угорщини та центром металургії і важкого машинобудування країни.

Після краху соціалізму в 1990-ті роки промисловість міста поглинула важка і затяжна криза, яка і до цих пір не подолана. Криза призвела до відпливу працездатного населення з міста і, як наслідок, до різкого скорочення чисельності населення з 211 000 осіб у 1985 році до 178 тисяч у 2004.

В 80-х роках XX століття близько 2/3 населення міста працювало в металургії і важкому машинобудуванні. Економічна криза призвела до закриття в кінці XX століття більшості з них, що спричинило масове безробіття. До середини першої декади XXI століття криза була, в основному, подолана за рахунок розвитку малого бізнесу, а також реконструкції старих соціалістичних підприємств на сучасній основі.

• Ляльковий театр «Чодамалом»

В Мішкольці базується футбольний клуб «Діошдьйор» (також був відомий як ВТК). В 1979 році він став бронзовим призером національної першості, двічі, в 1977 і 1980 роках вигравав кубок країни. Чемпіонат 2006/2007 року закінчив на 9 місці.

У 2009 році Мішкольц проводив чемпіонат світу зі спортивного орієнтування.

• 
  Фортеця Діошдьйор і пам'ятник королю Лайошу
• 
  Католицький храм
• 
  Національний театр
• 
  Купальні у Мішкольці

• Ратушна площа. Центр старого міста — типовий зразок угорського Старого міста з забудовою XVIII—XIX століть.
• Національний театр Мішкольца. Будівля побудована в стилі класицизму в 1856 році. Щорічно в театрі проводиться відомий оперний фестиваль.
• Кальвіністська церква. Знаходиться біля підніжжя пагорба Аваш. Побудована в готичному стилі в 1410 році, в XVII столітті перебудована. Унікальний дерев'яний інтер'єр.
• Грецька православна церква. Збудована грецькими купцями в кінці XVIII століття в стилі пізнього бароко. Головна визначна пам'ятка церкви — знаменитий іконостас (1783). Висота іконостасу — 16 метрів — що робить його найбільшим у Центральній Європі.
• Парафіяльна католицька церква. Парафіяльна католицька церква побудована в стилі бароко в XVIII столітті. Освячена на честь святих апостолів Петра і Павла, однак часто неофіційно називається церква Міндсенті, оскільки розташована на площі, що носить ім'я кардинала Йожефа Міндсенті.
• Фортеця Діошдьєр. Побудована в XIII столітті, в XVI столітті була розорена турками, а в 1706 році руйнування фортеці довершили імператорські війська, які боролися з Антигабсбурзькими повстанцями. В 1950-ті роки фортеця частково відреставрована.
• Купальня. Купальня складається з відкритих майданчиків, ряду термальних басейнів і водяних печер.

• Іштван Чуйяк з Мішкольца угор. Miskolczi Csulyak István (1575—1646) — угорський поет
• Габор Дойко (1769—1796) — угорський поет.
• Андрей Шагуна (1808—1873) — румунський богослов, церковний діяч.
• Емерик Прессбургер (1902—1988) — британський сценарист, кінорежисер і кінопродюсер угорського походження
• Мате Камараш (нар. 1976) — угорський актор, музикант.
• Петер Якаб (* 1980) — угорський політик.
• Holdviola — відома угорська поп-група

• Ужгород, Україна
• Катовиці, Польща
• Острава, Чехія
• Ашаффенбург, Німеччина
• Тампере, Фінляндія
• Вологда, Росія

• Кривий Ріг

• Мішкольцька єпархія
• Манч (пес) — відомий службовий собака рятувальної служби міста.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мішкольц

п о р Найбільші міста Угорщини [Дані офіційного перепису 2007 року]
	№	Назва	Медьє	Населення	№	Назва	Медьє	Населення
Будапешт Дебрецен	1	Будапешт	Будапешт	1 696 128	11	Сольнок	Яс-Надькун-Сольнок	75 474	Мішкольц Сегед
	2	Дебрецен	Гайду-Бігар	204 124	12	Татабанья	Комаром-Естергом	70 541
	3	Мішкольц	Боршод-Абауй-Земплен	172 637	13	Капошвар	Шомодь	67 746
	4	Сегед	Чонград	164 883	14	Бекешчаба	Бекеш	67 746
	5	Печ	Бараня	156 649	15	Ерд	Пешт	62 408
	6	Дьйор	Дьйор-Мошон-Шопрон	128 265	16	Веспрем	Веспрем	62 023
	7	Ньїредьгаза	Саболч-Сатмар-Берег	116 298	17	Залаегерсег	Зала	61 898
	8	Кечкемет	Бач-Кішкун	109 847	18	Шопрон	Дьйор-Мошон-Шопрон	57 210
	9	Секешфегервар	Феєр	109 600	19	Егер	Гевеш	56 647
	10	Сомбатгей	Ваш	79 534	20	Надьканіжа	Зала	50 823

У соціальних мережах Twitter Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво MusicBrainz Географія та географічні карти archINFORM · GeoNames · OpenStreetMap · Who's on First Література та бібліографія Бібліографія історії чеських земель Тематичні сайти Quora Словники та енциклопедії Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Britannica (11-th) · De Agostini · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Enzyklopädie des europäischen Ostens · Internetowa encyklopedia PWN Нормативний контроль BNF: 15611963q · Freebase: /m/01j5l6 · GND: 4039555-8 · J9U: 987007550232305171 · LCCN: n79095179 · NKC: ge390948 · VIAF: 158265885