Іто Мідорі

японська фігуристка
(Перенаправлено з Мідорі Іто)
Заголовок цієї статті — японське ім'я. Воно складається з прізвища та особового імені, яке йде після нього: іменем цієї особи є Мідорі, а прізвищем — Іто.

Іто Мідорі (яп. 伊藤みどり, нар. 13 серпня 1969, Нагоя) — колишня японська фігуристка. Виграла Чемпіонат світу з фігурного катання 1989 року і срібну медаль на Олімпійських іграх 1992 року. Перша жінка, що виконала потрійну-потрійну комбінацію і потрійний аксель на змаганнях[2]. На Олімпійських іграх 1988 у Калгарі стала першою жінкою, що виконала сім потрійних стрибків у довільній програмі[3].

Іто Мідорі
яп. 伊藤みどり
Народилася13 серпня 1969(1969-08-13)[1] (54 роки)
Наґоя, Префектура Айчі, Японія
Країна Японія
Діяльністьфігуристка
Alma materTokai Gakuen Women's Colleged і Tokai Gakuen High Schoold
Знання мовяпонська
У шлюбі зMasaru Yamakid
IMDbID 1411554

Кар'єра

Іто почала кататися на ковзанах у віці чотирьох років на ковзанці в Нагої і тоді ж познайомилася з Матіко Ямада, котра стала її тренером на всю кар'єру[4]. Виконала свій перший потрійний стрибок у віці 8 років. Вона стала жити зі своїм тренером після розлучення її батьків, яке сталося, коли їй було 10.

Перша поява Іто на великому міжнародному конкурсі відбулася у 1981 році на Чемпіонаті світу серед юніорів. Вона посіла 20-е місце у виконанні обов'язкових фігур[en], але виграла вільну програму, виконавши потрійний ріттбергер, потрійний сальхов і два потрійні тулупи. У загальному заліку вона була 8-ю. Під час участь в цих змаганнях 11-річна Іто мала зріст лише 120 см і важила 24 кг[5]. Її прозвали «Стрибаючою блохою» за мініатюрність і потужні стрибки.

На Чемпіонаті світу серед юніорів 1982 року Іто виграла і коротку, і довільну програму, але слабкий виступ в обов'язкових фігурах не дав їй піднятися на п'єдестал — за результатами вона посіла 6-те місце. Її довільна програма на цих змаганнях містила потрійний фліп і потрійна комбінація потрійного тулупа, а також вона виконала потрійний лутц на гала-виступі[6].

Іто не взяла участі в етапі Чемпіонату світу 1983 року серед юніорів, який відбувся в грудні 1982, після того, як на початку року зламала щиколотку. Восени 1983 року вона дебютувала на кубку Ennia Challenge Cup в Нідерландах, конкурсі де були лише коротка програма і довільне катання, без обов'язкових фігур. Вона посіла друге місце, поступившись Катаріні Вітт, яка кілька місяців потому виграла Олімпійські ігри. Довільна програма Іто включала шість потрійних стрибків: фліп, лутц, петлю, сальхов і два тулупи — і вона також виконала комбінацію подвійна петля — потрійна петля в короткій програмі[7]. На Чемпіонаті світу серед юніорів 1984[en] вона виграла як коротку програму, так і довільне катання, але зайняла третє місце у загальному заліку через обов'язкові фігури. Іто також брала участь у Чемпіонаті світу 1984[en], де фінішувала 7-ю.[8]

Іто виграла свій перший національний чемпіонат у сезоні 1985 року, але змога взяти участь у Чемпіонаті світу через чергову травму щиколотки.

На Зимових Олімпійських іграх 1988 року в Калгарі, Альберта, Канада, Іто посіла 5 місце. В Калгарі вона виконала подвійну петлю — потрійну петлю в короткій програмі, і сім трійок в довільному катанні: лутц, фліп, подвійний аксель — півпетлі — потрійний сальхов, петлю, потрійний тулуп — потрійний тулуп, і сальхов. Отримала 7 оцінок «5,9» за технічне виконання. Вона стала першою жінкою, що виконала сім трійок у вільному катанні. Пізніше того ж року, вона довела до досконалості потрійний аксель, над яким працювала з раннього підліткового віку, і виконала його на регіональному конкурсі в префектурі Айті. Вона стала першою жінкою, що виконала цю фігуру на міжнародному конкурсі NHK Trophy 1988[9]. Вона потім повторила її на Чемпіонаті світу в 1989 році. Її перемога на Чемпіонаті світу 1989[en] стала першим світовим титулом у цьому виді спорту для азійського учасника[9]. Вона отримала п'ять оцінок 6,0 за техніку виконання.

На початку сезону 1989—1990 Іто знову зробила історичну подію на конкурсі NHK Trophy у 1989 році, де отримала рідкісну оцінку 6,0 за техніку / 6,0 за артистичність від угорського судді, і знову виконала сім трійок, включаючи потрійний аксель. На Чемпіонаті світу 1990 Іто була 10-ю після обов'язкових фігур, але першою в короткій програмі і довільному катанні, і завоювала срібну медаль, поступившись Джилл Тренарі[en]. Ообов'язкові фігури[en] були виключені зі змагань наступного сезону. Іто зазначила: «Під час тренувань я проводжу близько двох третин свого часу над фігурами. Тому я, певною мірою, сумуватиму за ними, як частиною мого життя. Але я не сумуватиму за ними на самих змаганнях»[4]. У червні 1990 року її запросили на зустріч з імператором Акіхіто[4].

Внаслідок стрибків Іто мала хронічно хворі коліна[10]. У лютому 1991 року вона перенесла операцію з видалення двох гландулярних кіст в горлі і пробула в лікарні 18 днів[11]. У березні 1991 на Чемпіонаті світу, Іто зіштовхнулася з француженкою Летицією Юбер[en] під час практичного заняття — її стегно і верхня частина стопи були в синцях[10]. У короткій програмі вона виконала комбінацію стрибків занадто близько до кута ковзанки і впала в отвір у дошках для телевізійної камери, але повернулася на лід вже за декілька секунд[10]. Фінішувала на змаганнях 4-ю.

На Grand Prix International de Paris 1991 — передолімпійських змаганнях в Альбервілі — Іто перемогла Крісті Ямагучі, виконавши потрійний аксель і п'ять потрійних стрибків у вільному катанні. Під час розминки перед довільною програмою, вона виконала комбінацію потрійний аксель — потрійний тулуп.

На Зимових Олімпійських іграх 1992 Іто посіла четверте місце в короткій програмі. Під час практичної сесії, Сурія Боналі[en] з Франції виконала сальто назад поруч з нею[12]. Вільна програма Іто почалася з невдалого потрійного аксель, але вона спробувала виконати його знову наприкінці своєї програми і зробила це вдало, ставши першою фігуристкою, що виконала його на Олімпійських іграх. Вона завоювала срібну медаль, і вибачилася перед своєю країною за те, що не виграла золото.

Згодом Іто стала професіоналом, вперше виконавши потрійний аксель в ранзі професіонала, і виступала з льодовими шоу в Японії. На короткий час вона повернулася до змагального катання в сезоні 1995-96, але без колишнього успіху.

На піку своєї кар'єри Іто виконувала фактично ті самі стрибки, що й найкращі чоловіки-фігуристи того часу. Вона була першою фігуристкою, що виконала потрійну-потрійну комбінацію, і першою виконала потрійний аксель. У березні 1990 року, Джилл Тренарі сказала: «Я була в захваті від того, як високо вона стрибає»[4]. У 1990 році Скотт Гемілтон зауважив, що «пройде 50 років, перш ніж ми знову побачимо щось таке, як Мідорі Іто»[13], а Толлер Кренстон того ж року зазначив, що «вона вище, ніж 6,0»[14].

Іто запалила Олімпійський вогонь під час церемонії відкриття Зимових Олімпійських ігор 1998.

Іто повернулася до змагань з фігурного катання у 2011 році. Вона брала участь у ISU Adult Figure Skating Competition і посіла друге місце у своїй категорії, Ladies' Masters Elite II.[9][15][16] Наступного року вона показала такий же результат. У 2013 році, на третій рік  своєї участі у цих змаганнях, вона посіла перше місце з відривом від другого місця у 12 очок[17][18].

Програми

Після 2010 року

СезонВільне катання
2012—2013
  • Тема серіалу Atsuhime
    Ryo Yoshimata
2010—2011

До 1996 року

СезонКоротка програмаДовільна програмаГала
1995–96
1991–92
  • Tango Jalousie
    by Jacob Gade
  • Espana Cani
    by Pascual Marquina Narro
  • Rhythm of the Rain
    The Cascades
  • Singin' in the Rain
    Націо Герб Браун
  • Over the Rainbow
    Гароль Арлен
1990–91
  • Warsaw Concerto
    Річард Аддінселл
  • Rhythm of the Rain
    The Cascades
  • Singin' in the Rain
    Націо Герб Браун
  • Over the Rainbow
    Гарольд Арлен
  • On My Own
    Клод-Мішель Шенберг
1989–90
  • Yotei no Matsuri[19]
    Yasuhiro Sakurada
  • Mission: Impossible
    Лало Шифрін
  • On My Own
    Клод-Мішель Шенберг
1988–89
  • Fantastic Tango
    Shinji Wakita
  • A Classical Rock
    Френк Міллс
  • Concerto No.1 for Piano
    Френк Міллс
1987–88
  • Yotei no Matsuri
    Yasuhiro Sakurada
  • Time Passage
    Сейко Мацуда
  • Aramis'78 Image album
    Акіко Яно
  • Sweet Dreamer
    Йоко Такарада
1986–87
  • Nine to Five soundtrack
    Чарльз Фокс
  • Magical City
    Mika Yamashita
  • Aramis'78 Image album
    Акіко Яно
1985–86
  • Tyrolean fairy
    Mika Yamashita, Chihiro Yamashita
  • Magical City
    Mika Yamashita
1984–85
  • Sweet Dreamer
    Йоко Такарада
  • Ice Paradice
    Токіко Цунода
  • Sweet Dreamer
    Йоко Такарада
1983–84
  • Rightning Attacker
    Рюдо Узакі
  • невідомо
  • Kotoriya-no-Mise (The Bird Shop)
  • вступна тема Aim for the Ace!
    Goh Misawa
1982–83
  • Rightning Attacker
    Рюдо Узакі
1981–82
  • Nine to Five soundtrack
    Чарльз Фокс

Результати

Міжнародні
Подія79–8080–8181–8282–8383–8484–8585–8686–8787–8888–8989–9090–9191–9295–96
Олімпіада52
Чемпіонат світу711861247
Skate America22
Skate Canada1
Fujifilm Trophy1
Int. de Paris1
NHK Trophy311221111
Міжнародні: юніори
Чемпіонат світу863
Національні
Чемпіонат Японії32111111111
Японський юніорів11

Рекорди і досягнення

Аматорські

  • Чемпіон світу (1989).
  • Перша жінка, що виконала потрійний—потрійний стрибок (1981).
  • Перша жінка, що виконала подвійну петлю—потрійну петлю (в короткій програмі) (1983).
  • Перша жінка, що виконала п'ять різних потрійних стрибків у конкурсі (1983).
  • Перша жінка, що виконала потрійний аксель на змаганнях (1988).
  • Перша жінка, що виконала шість потрійних стрибків у конкурсі (1989).
  • Перша жінка, що виконала потрійний аксель на Олімпіаді (1992).

Нагороди

  • Введена у Світовий Зал слави фігурного катання (2003).

Потрійний аксель

Іто виконала 18 потрійних акселів на змаганнях.

1988-89Чемпіонат префектури Айті (довільна програма)

Японський чемпіонат довільного катання 
NHK Trophy (довільна програма)
Чемпіонат Японії з фігурного катання (довільна програма)
Чемпіонат світу (довільна програма)

1989-90NHK Trophy (довільна програма)

Чемпіонат світу (довільна програма)

1990-91Чемпіонат Східної Японії (довільна програма)

NHK Trophy (довільна програма)
Чемпіонат Японії з фігурного катання (довільна програма)

1991-92Чемпіонат Східної Японії (довільна програма)

Trophee Lalique (довільна програма)
NHK Trophy (коротка програма, в комбінації з подвійним тулупом; довільна програма, в комбінації з подвійним тулупом)
Чемпіонат Японії з фігурного катання (коротка програма, в комбінації з подвійним тулупом; довільна програма)
Зимові Олімпійські ігри (довільна програма)

1995-96Чемпіонат Японії з фігурного катання (довільна програма)

Медіа

DVD

  • 伊藤みどりのフィギュアスケート・ライフ努力編 (2006) — ASIN B000O77KHK
  • 伊藤みどりのフィギュアスケート・ライフ人生編 (2007) — ASIN B000OI1BXS
  • 伊藤みどりのフィギュアスケート・ライフ (2007) — ASIN B000SB2ZT0

Книги

Див. також

  • Кім Йон А, ще одна фігуристка, котра несла Олімпійський факел

Примітки

  • Archived copy. Архів оригіналу за 4 січня 2006. Процитовано 2 січня 2009.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  • Архівована копія. Архів оригіналу за 18 квітня 2016. Процитовано 10 лютого 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  • а б в г Janofsky, Michael (7 березня 1990). Soaring Slam-Dunk Leaper on Ice. The New York Times. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 10 лютого 2018.
  • «1981 Jr. World's Report», Skating magazine, March 1981
  • «1982 Junior World Championships», Skating magazine, March 1982
  • «Ennia Challenge Cup», Skating magazine, January 1984
  • Skating magazine, April 1984
  • а б в Flade, Tatjana (18 вересня 2011). Midori Ito Returns to Competition. IFS Magazine. Архів оригіналу за 25 вересня 2011. Процитовано 18 вересня 2011.
  • а б в Janofsky, Michael (16 березня 1991). Ito Survives Hard Knocks and Gains 3d Place. The New York Times. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 10 лютого 2018.
  • Janofsky, Michael (12 березня 1991). A Triple Axel With Rippling Effects. The New York Times. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 10 лютого 2018.
  • French skater comes close in bid for first quad toe loop. Toledo Blade. 22 лютого 1992. Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 5 травня 2016 — через Google.
  • Архівована копія. Архів оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 10 лютого 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  • Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2016. Процитовано 10 лютого 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  • Flade, Tatjana (17 серпня 2011). Adult Skaters Embrace Lifelong Passion. IFS Magazine. Архів оригіналу за 10 вересня 2011. Процитовано 18 вересня 2011.
  • Adult 2011 Masters Elite II Free Skating scores (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 березня 2016. Процитовано 10 лютого 2018.
  • Архівована копія. Архів оригіналу за 25 лютого 2018. Процитовано 10 лютого 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  • Архівована копія. Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 10 лютого 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  • Створено студентами Yamaha Music Schools.
  • Посилання

    Олімпійські ігри
    Попередник:
    Мохаммед Алі
    Носій Олімпійського вогню
    Нагано 1998
    Наступник:
    Кеті Фрімен
    Попередник:
    Хокон (кронпринц Норвегії)
    Носій Олімпійського вогню на Зимових іграх
    Нагано 1998
    Наступник:
    Чоловіча збірна США з хокею 1980
    🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв