Муцо
Муцо (груз. მუცო) — маленьке село у Грузії. Одне з колишніх оплотів історичної грузинської провінції Хевсуреті (нині частина регіону Мцхета-Мтіанеті), воно розташований на скелястій горі (1880 м), на правому березі річки Андакіскалі (ანდაქისწყალი). Село знаходиться 121 км від міста Душеті, приблизно 1600 м над рівнем моря. У 2014 році у Муцо проживало 15 осіб, у 2002 році — 49.
 груз. მუცო | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
|---|---|---|---|---|
| 42°36′24″ пн. ш. 45°12′28″ сх. д.H G O | ||||
| Країна |  Грузія | |||
| Мхаре | Мцхета-Мтіанеті | |||
| Муніципалітет | Душетський | |||
| Висота над р.м. | 1880 м | |||
| Населення | 15 осіб (2014) | |||
| Часовий пояс | UTC+4 | |||
| Поштовий індекс | ? пошук (Пошта Грузії) | |||
| Місцева влада | ||||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| OpenStreetMap | ↑2025552 ·R (Душетський муніципалітет) | |||
| Відстань | ||||
| До центру краю | ||||
| До Тбілісі | ||||
| Карта | ||||
  Муцо Муцо (Грузія) | ||||
 Муцо Муцо (Мцхета-Мтіанеті) | ||||
 | ||||
 Муцо у Вікісховищі | ||||
Історія
Село, майже повністю занедбане більше століття тому, є прихистком приблизно 30 середньовічних осель фортечного типу, побудованих на вертикальних терасах над ущелиною Муцо-Ардоті, чотирьох бойових веж та руїн кількох старих споруд та будівель. Муцо, надзвичайно інтегроване у навколишню панораму завдяки гармонійному викоритсанню природних матеріалів, було заселене людьми з X століття і до сьогоднішнього часу.[1]
Проте, суворий клімат, брак земель для сільського господарства, слабка інфраструктура і нестача води призвели до депопуляції села до середини XX століття.[1] Будучи важкодоступним, село зберігає оригінальну архітектуру і є популярним місцем для туристів та гірських походів. Муцо має дві історичні частини — Шетекаврт-Убані («район сім'ї Шетекаврі») і Дайаурт-Убані («район сім'ї Дайаурі»).
.jpg)
Через повільне зношення та відсутність обслуговування це унікальне село було приречене на зникнення. Однак, у 2014 році Національне агентство з питань збереження культурної спадщини Грузії (NACHP) Міністерства освіти, науки та культури, при підтримці уряду Грузії та у співпраці з іншими державними установами, розпочало проєкт відновлення поселення. Проєкт був також підтриманий за рахунок приватного фінансування, зокрема, Міжнародним благодійним фондом Карту. NACHP створив музей-заповідник, який забезпечує постійне управління місцевістю. Проєкт створив необхідний прецедент для подальшого відродження гірських, історичних поселень Грузії.[1]
У 2019 році реконструйоване село отримало премію ЄС з культурної спадщини / премію Europa Nostra, отримавши €10,000.[2]
Легенди
За легендою, жителі села поклонялися Архангелській іконі Броліскало. Вони були сватними бійцями та мисливцями, і вважали себе постійними членами армії священних прапорів та охоронців казкової скарбниці, яка була подарована іконі протягом століть. Згідно легенди, що скарбниця, яка досі зберігається у високих горах у районі Муцо чекає приходу обраного.
Як свідчить легенда, «сім'я Шетекаврі викопали Муцо», що побічно свідчить про те, що родина заснувала село або сімейна історія почалася разом із заснуванням Муцо.
Див. також
- Мцхета-Мтіанеті
- Шатілі
- Хоне
- Шетекаурі
- Дарґавс
Примітки
Література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Муцо |
- Shorena Kurtsikidze & Vakhtang Chikovani, Ethnography and Folklore of the Georgia-Chechnya Border: Images, Customs, Myths & Folk Tales of the Peripheries, Munich: Lincom Europa, 2008.
- ქართული ენციკლოპედია_Грузинська радянська енциклопедія [Архівовано 26 березня 2019 у Wayback Machine.]