Муханов Володимир Васильович

Володимир Васильович Муханов (нар. 20 квітня 1954, Раменське, Московська область, РРФСР) — радянський та російський футболіст, нападник, згодом — футбольний тренер. Майстер спорту СРСР (1983).

Ф
Володимир Муханов
Володимир Муханов
Володимир Муханов
Володимир Муханов на посаді тренера
ФК «Факел» (Воронеж)
Особисті дані
Повне ім'яВолодимир Васильович
Муханов
Народження20 квітня 1954(1954-04-20) (70 років)
 Раменське,
Московська область, РРФСР
Зріст172 см
Вага72 кг
ГромадянствоСРСР СРСР
Росія Росія
Позиціянападник
Юнацькі клуби
СРСР СДЮШ (Раменське)
СРСР «Металург» (Т)
Професіональні клуби*
РокиКлубІ (г)
1973—1975СРСР ЦСКА (М) 7(1)
1976—1977СРСР СКА (Р-на-Д) 60(12)
1978—1979СРСР «Факел» (В) 85(61)
1980—1983СРСР «Локомотив» (М) 157(55)
1987СРСР «Сокіл» (С) 30(13)
1988СРСР «Факел» (В) 36(8)
1989СРСР «Нива» (В) 29(3)
1992Росія «Нафтохімік» 18(4)
Тренерська діяльність**
СезониКомандаМісце
1992
1995—1997
1999
2000—2001
2002
2003—2004
2005
2006—2012
2013
2013—2014
2014—2017
2017—н.ч.
Росія «Нафтохімік»
Росія «Сатурн» (Р)
Росія «Лада-Симбірськ»
Росія «Фабус»
Латвія «Металургс» (Л)
Казахстан «Тобол» (К)
Казахстан «Женіс»
Казахстан «Актобе»
Росія «Факел» (В)
Росія «Хімки»
Казахстан «Окжетпес»
Казахстан «Актобе»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Кар'єра гравця

Вихованець СДЮШ Раменське. Перший тренер — А. Ліпаткін.

З 18 років — у складі московського ЦСКА. Три сезони провів у дублі, а в 1975 дебютував за основу. Однак уже в наступному році був відправлений у ростовський СКА. У Ростові провів два сезони, з невеликою перервою на тренувальний збір із «Крилами Рад» із Куйбишева.

У 1978—1979 роках грав за воронезький «Факел», з яким піднявся з 2-ї ліги в 1-шу і де вперше проявив себе як бомбардир. В 1980 році повернувся в Москву, де грав за «Локомотив». І хоча команда не втрималася в сезоні 1980 року в вищій лізі, Муханов команду не покинув і виступав у ній ще три сезони.

У 1984—1986 роках не виступав. У 1987 увійшов до заявки клубу 2-ї ліги «Сокіл» (Саратов), де знову нагадав про себе як про бомбардира. У 1988 році, вже будучи в складі «Факела», знову допоміг команді піднятися лігою вище.

Сезон 1989 року провів у клубі «Нива» (Вінниця), після чого завершив виступи. У 1992 році ненадовго відновив кар'єру, відігравши півсезону в «Нафтохіміку», в складі якого зіграв 18 матчів[1], і спробував свої сили в міні-футболі в складі клубу «Новорусь» (Москва).

У «Нафтохіміку» працював і як головний тренер, і це стало стартом його тренерської кар'єри.

Кар'єра тренера

У 1995 році очолив клуб з рідного міста «Сатурн» (Раменське). Також був головним тренером у клубах «Лада-Симбірськ» і «Фабус».

У 2002 році працював у Латвії, тренував «Металургс» (Лієпая).

З 2003 року в Казахстані. Вигравав медалі чемпіонату з «Тоболом» (Костанай), Кубок країни 2005 зі столичним «Женісом», але особливих успіхів домігся з «Актобе» з 2006 по 2012 роки, ставши поспіль триразовим чемпіоном країни і чотири рази призером чемпіонату[2].

У 2013 році повернувся в Росію, 6 червня 2013 року призначений головним тренером воронезького «Факела»[3]. 15 листопада 2013 року був звільнений із зіайманої посади[4]. 10 грудня 2013 року погодився очолити «Хімки»[5]. По завершенні сезону, 18 червня 2014 року, залишив клуб[6].

У грудні 2014 року повернувся в Казахстан — головний тренер клубу «Окжетпес» з Кокшетау[7].

З травня 2017 року — знову головний тренер клубу «Актобе»[8].

Досягнення як тренера

«Тобол»
«Женіс»
«Актобе»

Примітки

Посилання

🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв