Мур Дебоскета

Підпірний мур Д. де Боскета (відомий також як мур або стіна Дебоскета) — масивний протизсувний підпірний мур, споруджений для укріплення схилу південно-східної території Ближніх печер Києво-Печерської лаври у середині XVIII ст. Є визначним зразком інженерного та архітектурного мистецтва. Названий на честь військового інженера Даніїла де Боскета, який керував роботами по зведенню муру^[1], а також зробив значний внесок в будівництво фортифікаційно-оборонних споруд Києва^[2].

Підпірний мур Д. де Боскета
Мур Дебоскета із ротондою 1786 року.
50°26′01″ пн. ш. 30°33′41″ сх. д. / 50.43361° пн. ш. 30.5615694° сх. д. / 50.43361; 30.5615694 30°33′41″ сх. д. / 50.43361° пн. ш. 30.5615694° сх. д. / 50.43361; 30.5615694
Статус	Пам'ятка архітектури національного значення
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Київ, вул. Лаврська, 15
Перша згадка	1786
Мур Дебоскета (Київ)
Мур Дебоскета у Вікісховищі

Архітектурний ансамбль з муром складають огорожа і дві ротонди в стилі класицизму, побудовані за проектом архітектора О. Яновського:

• одна — на північно-східному наріжжі муру, побудована у 1786 році для розміщення ризниці Ближніх печер;
• інша — із західної сторони муру, зведена наприкінці XVIII ст., слугує входом у галерею від Ближніх до Дальніх печер.