Мурсько Средище

місто в Меджимурській жупанії Хорватії

Мурско Средіще (хорв. Mursko Središće, угор. Muraszerdahely, прек. Mürsko Srdišče або Mörsko Srdišče) — містечко в найпівнічнішій частині Хорватії, у Меджимурській жупанії. Розташоване на кордоні зі Словенією, на правому березі річки Мура.

Мурско Средіще
хорв. Mursko Središće
Герб
герб
Вид на місто
Вид на місто
Вид на місто
Основні дані
46°30′44″ пн. ш. 16°26′18″ сх. д. / 46.51222° пн. ш. 16.43833° сх. д. / 46.51222; 16.43833 16°26′18″ сх. д. / 46.51222° пн. ш. 16.43833° сх. д. / 46.51222; 16.43833
Країна  Хорватія
Регіон Меджимурська жупанія
Район муніципалітет
Перша згадка 1334
Статус міста 22 березня 1997
Площа 33,64 км²
Населення 3 444 (2011)[1]
· густота 195 осіб/км²
Агломерація 6 307 (2011)[1]
Висота НРМ 167  м
Водойма Мура
Міста-побратими Ленті
Телефонний код (+385) 040
Часовий пояс UTC+1
GeoNames 3194626
OSM 224183 ·R (Меджимурська жупанія)
Поштові індекси 40315
Міська влада
Мер міста Йосип Добранич (ХСЛП)
Вебсайт www.mursko-sredisce.hr/
Мапа
Мапа
Мурско Средіще. Карта розташування: Хорватія
Мурско Средіще
Мурско Средіще
Мурско Средіще (Хорватія)


CMNS: Мурско Средіще у Вікісховищі

Історія

Мурско Средіще є одним з найстаріших поселень в Меджимур'ї, адже місцева церква Святого Мартіна згадується вже в 1334 році (лат. Sancti Martini in Zredysche). Видатний історик Кукулевич вважав, що вже за часів Римської імперії існувало поселення під назвою Halicanum як важливе місце зупинки на римській дорозі Poetovio (Птуй) — Карнунт (нині Петронель на Дунаї, проміжний пункт між Віднем та Братиславою). Мурско Средіще нарівні з Прелогом, Чаковцем, Неделіще, Штріґовою і Подтуреном вже в 1638-1698 рр. було одним із шістьох міських поселень в Меджимур'ї.

Як важливе торговельне місто згадується в 1477 році. Невідомо, яке лихо спіткало поселення в 1501 році, але населений пункт, який до цього року згадувався як парафіяльний центр, далі входить вже до складу парафії Селніца. У 1650 р. поселення називається Мурасердахель. У 1660 р. задокументовано каплицю святого Мартіна, а в 1716 р. було збудовано в готичному стилі каплицю святого Владислава. У 1690 р. її було зруйновано внаслідок повені, але в 1820 р. відбудовано в стилі пізнього бароко і наділено статусом парафіяльної церкви Марії Цариці і Святого Владислава.

На початку минулого століття Мурско Средіще швидко розвивається завдяки прокладеному шляху та залізничній вітці між Чаковцем та Лендавою, збудованій у 1889 році, а також видобутку нафти: вже в 1850 р. видобуток розгортається в довколишніх поселеннях Селніца і Пекленіца. Це прискорило і будівництво нафтопроводу Селніца — Мурско Средіще в 1901 році, першого в цій частині Європи.

Після Першої світової війни починається розробка родовищ вугілля. Спочатку це було в Пекленіці, а потім у Мурско Средіще. 1925 року розпочато роботу щодо відкриття першої в Меджимур'ї копальні — «Храстінка 1». Вуглекопів було привезено зі Словенії. Вуглевидобутком займалося підприємство «Краліч і Майхен», яке в 1946 році перейшло в державну власність, коли було створено виробниче об'єднання «Međimurski ugljenokopi». З моменту свого створення до закриття в 1972 р. було видобуто 4 593 961 тонн вугілля, або приблизно 157 626 тонн на рік. За час свого існування шахти були рушіями економічного розвитку не тільки містечка Мурско Средіще, а й цієї частини Меджимур'я. На згадку про вуглекопів залишилися терикони, пам'ятник шахтареві в центрі містечка та назва футбольного клубу «Рудар» (з хорватської: вуглекоп, шахтар), а один нічний клуб просто так і називається «Шахта».

Населення

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 6 307 осіб[1], 1 з яких назвав рідною українську мову[2], 95,60% з яких становили хорвати[3]. Населення самого поселення становило 3 444 осіб.[1]

Динаміка чисельності населення громади[4]:

Динаміка чисельності населення центру громади[4]:

Населені пункти

Крім поселення Мурсько Средище, до громади також входять:

Клімат

Середня річна температура становить 9,98 °C, середня максимальна – 24,18 °C, а середня мінімальна – -6,75 °C. Середня річна кількість опадів – 806,00 мм.[5][6]

Клімат поселення
ПоказникСіч.Лют.Бер.Квіт.Трав.Черв.Лип.Серп.Вер.Жовт.Лист.Груд.
Середній максимум, °C5,157,3011,7916,3421,2724,1823,8323,3119,3713,968,294,41
Середня температура, °C−0,81,345,8410,3915,3218,2319,9019,3615,4010,004,320,46
Середній мінімум, °C−6,75−4,62−0,114,449,3612,2715,9115,3911,466,040,36−3,5
Норма опадів, мм374053627389918478717454
Середньомісячна швидкість вітру, м/с2.002.202.602.602.402.202.101.901.901.902.032.08
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день3979673010500149421894720899213141867213783855444113200
Джерело: [5][6]

Примітки

Посилання

🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв