Монумент апельсину

Після всходу на престол імператор Павло I, що мав важкі стосунки з матір'ю (Катериною ІІ) почав закривати або ліквідовувати її проєкти. Серед ліквідованих опинились грандіозний палац померлої імператриці в місцевості Пела і проєкт побудови порту і міста Одеси.

Будівельну експедицію в місті ліквідували, адмірала де Рібаса викликали в Петербург, відірвавши від справ, а перший містобудівничий Одеси Франц де Воллан (1752–1818) втратив посаду. На щастя, в місті залишились члени магістрату, що не втратили ініціативи і вдалися до дипломатичних заходів.

Магістрат зібрався на нараду 9 січня 1800 р. і зголосився надіслати царю посланця з клопотаннями і великим «подарунком».

Дочекавшись прибуття в місто вантажу з помаранчами, магістрат сплатив його вартість і, відібравши найкращі 3.000, відіслав імператору з запевненням в вірності і з проханням надати кредит на добудову порту. Адже від нього залежав добробут міста і його розвиток.

Дипломатичний хід удався. І імператор скасував свої ж заборони і надав магістрату і кредит у 250.000 рублів, і права на розбудову порту і міста на майбутні 14 років. Так Одесу врятували помаранчі.

Ідея незвичного монумента почала обговорюватися в місцевій пресі навесні 2004 р. Вона перейшла в реалізацію за фінансової підтримки і тиску Одеської митниці та добродійних внесків.Проєкт монументу належав архітектору Володимиру Глазиріну, скульптору — Олександру Токареву. Автор ідеї — Валерій Балух.

Але несподівана ідея і її втілення зробили і монумент, і місто веселішими, додали гумору і дотепності.

Це помаранч з відрізаною частиною — сектором, де розмістили фігуру імператора Павла, що розглядає привезений з Одеси фрукт. Поряд візок з конями. На верхівці монумента — моделі первісних архітектурних споруд міста, що уславили його — театр Тома до Томона, колонада Воронцовського палацу, Спасо-Преображенський собор.

Монумент створено у місті Києві і використано одну тону бронзи. За офіційними звітами вартість скульптури — 20 000 доларів, а будівельних робіт — 160 000.

Первісно монумент встановили на перетині вулиць Пушкінської та Ланжеронівської. Але за вказівками експертів новітній за ідеєю та виконанням монумент псував історичну частину Одеси. До думки приєднався і архітектор Володимир Глазирін. Монумент перенесли на нове місце — на бульвар Жванецького. Він стоїть на бруківці і облямований стовпчиками.

Скульптурну композицію монумент апельсину одесити охрестили — «Пам’ятником Хабару»^[2].

• «Глобус Одессы» [Архівовано 7 грудня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
• Скальковский А.А. Первое тридцатилетие истории города Одессы 1793–1823. — Одесса: Городская типография, 1837. — С. 84—92. с.(рос. дореф.)
• Смольянинов К.Н. История Одессы. Исторический очерк. — 1853. — Одесса: Optimum, 2007.