Кречко Михайло Михайлович
Миха́йло Миха́йлович Кречко́ (5 вересня 1925, Порошково — 25 лютого 1996, Луцьк) — український хоровий диригент, композитор, педагог, публіцист, культурно-громадський діяч, народний артист УРСР, керівник відомих хорових колективів: Заслужений академічний Закарпатський народний хор, Національна заслужена академічна капела України «ДУМКА», хор Київської опери (Київський муніципальний академічний театр опери та балету для дітей та юнацтва).
Михайло Михайлович Кречко | |
---|---|
![]() | |
Основна інформація | |
Дата народження | 5 вересня 1925 |
Місце народження | Порошково (тепер Закарпаття) |
Дата смерті | 25 лютого 1996 (70 років) |
Місце смерті | Луцьк |
Поховання | Байкове кладовище |
Громадянство | СРСР, Україна |
Професія | композитор, хоровий диригент |
Освіта | Національна музична академія України імені П. І. Чайковського |
Колективи | • Закарпатський народний хор • Національна заслужена академічна капела України «Думка» |
Нагороди | ![]() |
Діти | Кречко Наталія Михайлівна |
Біографія
Народився 5 вересня 1925 року в селі Порошковому (тепер Перечинського району Закарпаття). В 1954 році закінчив Київську консерваторію по класу хорового диригування Е. Скрипчинської[1], по класу вокалу І. Паторжинського. З 1972 року її викладач[2], з 1990 року — професор.
У 1954–1969 роках — художній керівник і головний диригент Закарпатського народного хору, у 1969–1983 роках — директор і художній керівник Державної хорової капели «Думка»[3], з 1983 року — головний хормейстер дитячого музичного театру в Києві.
Також викладав у Київській консерваторії. Серед його учнів народний артист України Еміл Сокач, заслужений діяч мистецтв О. Тарасенко, головний хормейстер дитячого музичного театру А. Масленнікова[4].
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a0/%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D0%9C._%D0%9A%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BA%D0%B0.jpg/200px-%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D0%9C._%D0%9A%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BA%D0%B0.jpg)
Помер у 70-річному віці від серцевого нападу 25 лютого 1996 року в Луцьку, де очолював журі Міжнародного конкурсу хорових колективів імені Лесі Українки[5]. Похований у Києві на Байковому кладовищі разом з родиною (ділянка № 49а, 50°24′59″ пн. ш. 30°30′05″ сх. д. / 50.4165417° пн. ш. 30.501500° сх. д.).
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/18/%D0%9C%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D1%88%D0%BA%D0%B0_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%9A%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BA%D1%83_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%8F_%D0%B0%D1%83%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%E2%84%96_52_%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8.jpg/170px-thumbnail.jpg)
Родина
- Дружина — Люція Новикова (1928—2014), співачка (сопрано), Заслужена артистка УРСР.
- Донька — Наталія Кречко (нар. 1968), співачка (сопрано), хормейстер, диригент, Заслужена артистка України.
Вшанування
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/cc/%D0%9D%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D1%83%D0%B1%D0%BE%D0%BA_%D0%86_%D0%92%D1%81%D0%B5%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8E-%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%83_%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D1%96%D0%BC._%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%B0_%D0%9A%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BA%D0%B0.jpg/170px-thumbnail.jpg)
У листопаді 2015-го у Порошкові відкрито меморіальну дошку Михайлу Кречку (скульптор Іван Цубина)[6].
Зокрема, постать митця неодноразово ставала предметом розвідок вітчизняних дослідників хорового мистецтва — М. Кравчук, Ю. Ткач, О. Лігус, А. Масленнікової, Н. Кречко, О. Кравчука.
Композиторська творчість Михайла Михайловича теж є об'єктом уваги у сучасній хоровій практиці. Зокрема, його твори широко використовуються у репертуарі вітчизняних хорових колективів. Серед відомих популяризаторів і шанувальників творчості композитора — Закарпатський академічний народний хор, камерний хор «Київ», «Хрещатик», ужгородський камерний хор «Cantus», хор Київської опери, академічний студентський хор «ANIMA» КНУКіМ, камерний хор «Moravski» тощо.
Пам'ять про Михайла Кречка живе і у мистецьких проєктах Києва та України. Так, 2010 р., у стінах Національної філармонії України відбулася «Хорова асамблея пам'яті Михайла Кречка»[7], у 2015 році на цій же сцені, за ініціативи Н. Кречко відбувся «Вечір пам'яті народного артиста України, професора М. М. Кречка з нагоди його 90-річчя»[8]. 30 вересня 2015 р. у залі художнього музею ім. Й. Бокшая відбувся концерт камерного хору «Cantus» з нагоди 90-ї річниці від дня народження М. Кречка за ініціативи учня митця, Е. Сокача[9]. 5 листопада 2020 р., навіть при карантинних обмеженнях, за ініціативи учениці диригента, А. Масленнікової у залі Київської опери відбувся концерт хору театру (керівник А. Масленнікова) «Душа, окрилена піснею» до 95-ти річчя від дня народження[10], участь у якому, зокрема як диригент, взяла донька Н. Кречко.
Важливим, у популяризації постаті митця є реалізація І Всеукраїнського фестивалю-конкурсу хорового мистецтва ім. Михайла Кречка[11], що відбувся 25 березня 2023 р. на базі Ужгородського музичного фахового коледжу імені Д. Є. Задора за ініціативи конкурсу «Голоси Яскравої країни». Гран-прі конкурсу здобув Студентський хор Одеської національної музичної академії імені А. В. Нежданової (кер. Галина Шпак)
Творчий доробок
Авторські твори:
- «Чом, чом земле моя»
- «Коломийки»[12]
Обробки українських (закарпатських) народних пісень:
- «Віє вітер, віє буйний»
- «Віночок українських закарпатських народних пісень» («За горою високою», «Пішов Іван в полонину косити», «Не ходь, Янку»)
- «Гайчі, сину, гайчі» (колискова пісня) (для жіночого хору)
- «За горами, за лісами»
- «Засвистали козаченьки»
- «Іванку, Іванку»
- «Їхав козак на війноньку»[13]
- «Летів пташок понад воду»[14]
- «Не пий, коню, воду»
- «Не рубай ліщину»
- «Ой зацвіла рожа трояка»
- «Ой на горі пень дуплавий»
- «Ой на горі та женці жнуть»
- «Ой на плаю»[15]
- «Ой у лузі та ще й при березі»
- «Ой у полі три криниченьки»[16]
- «Паде дощ»[17]
- «Я лелію поливаю»
Духовна музика:
- «Многая літа»[18]
- «Літургія Святого Іоанна Золотоустого»
- «Алилуя»
- «Антифон перший. Псалма 103»
- «Вірую»
- «Господи помилуй»
- «Достойно є»
- «Єдин свят»
- «Мала Ектенія»
- «Ми таємно з себе»
- «Милість спокою»
- «Нехай буде ім'я Господнє»[19]
- «Нехай повні будуть уста наші»
- «Отця і сина»
- «Отче наш»
- «Потрійна Ектенія»
- «Прийдіть і поклонімся»
- «Святий Боже»
- «Слава… Єдинородний»
- «У Царстві Твоїм»
- «Хваліте Господа»
Примітки
Література
- Лігус О. М. Добрий геній українського хорового мистецтва. Академічне хорове мистецтво України: (історія, теорія, практика, освіта): колективна монографія. Київ: Видавництво Ліра-К, 2017. С. 95—100.
- Лісецький С. Михайло Кречко — видатний музичний діяч, хоровий диригент і композитор. Культура і життя. 2020. № 18 (25 верес.)С. 6
- Масленніков А. Душа, окрилена піснею. Українська музична газета. 2020. № 3. С. 2.
- Полищук Т. Хоровая асамблея памяти Михаила Кречко — знаменитого украинского хорового дирижера. День. 2001. 16 февр. С. 7. (рос.)
- Кравчук О. О. Михайло Кречко: творча біографіка Митця у соціокультурному вимірі. «Молодіжна наука КНУКіМ — 2021. Культурно-мистецька освіта у викликах часу» : зб. мат. конф. Київ: КНУКіМ, 2021. С. 92-95.
- Кравчук О. О. Михайло Кречко. Творчий портрет Митця. Молода музикологія КНУКіМ: наука і практика — 2021 : зб. мат. наук.-практ. конф. Київ: КНУКіМ, 2022. С. 33-39.
- Кравчук О. О. Педагогічна діяльність Михайла Кречка: методи, традиції, спогади. Молоді музикознавці : зб. мат. ХХІІ міжн. наук.-практ. конф. Київ: Київської муніципальної академії музики імені Р. М. Глієра, 10-12 січня 2022. С. 54-55.
- Кравчук О. О. Методико-педагогічні засади Михайла Кречка у вихованні диригентів-хормейстерів. Молода музикологія — 2022: наука і практика: зб. мат. Всеукр. наук.-практ. конф. 10-11 листопада, 2022, Київ. Київ: КНУКіМ. С. 19-20.
- Кравчук О. О. Україноцентричність поглядів Михайло Кречка в українській культурі. Актуальні питання, проблеми та перспективи розвитку гуманітарних наук у сучасному соціокультурному просторі : зб. мат. всеукр. наук.-практ. конф. Київ: КНУКіМ, 2022. С. 158—160.
- Кравчук О. О. Освітні традиції хорової школи М. Кречка, як елемент наслідуваності поколінь. Освітні виклики соціокультурної сфери. Імплементація європейських цінностей в аудіовізуальній культурі в умовах воєнного часу : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 13 жовт. 2022 р. Київ: КНУКіМ, 2022. С. 39-42
- Кравчук О. О., Гуменюк Т. К. Самоідентифікація митця: життєві та творчі аспекти (на прикладі життєтворчості Соломії Крушельницької та Михайла Кречка). Соломія Крушельницька — королева світової оперної сцени (до 150-річчя з дня народження): мат. наук.-практ. інтер.-конф., м. Київ, 19 жовтня. Київ: КНУКіМ, 2022. С. 144—147.
- Kравчук О. О. Композиторська діяльність Михайла Кречка як фактор утвердження національної самоідентифікації. Стан та перспективи розвитку культурологічної науки: матер. VІІІ Міжн. наук.-практ. конф. 22 груд. 2022. Миколаїв: МФ КНУКіМ, 2022. С. 52-54.
- Кравчук О. О. Методико-практичні принципи Михайла Кречка при роботі зі студентами-хормейстерами (порівняльний аналіз). Питання культурології. Київ: видавничий центр КНУКіМ. 2022. № 39. С. 172—181. https://doi.org/10.31866/2410-1311.39.2022.256923
- Кравчук О. О. Світоглядний україноцентризм життєтворчості Михайла Кречка. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Рівне: РДГУ. 2022. № 41. С. 81-87. https://doi.org/10.35619/ucpmk.vi40.549
- Кравчук О. О. Національні освітні традиції: кристалізація хорової школи Г. Верьовки та Е. Скрипчинської-Верьовки крізь призму спадкоємності. Українське академічне вокально-хорове мистецтво: методико-педагогічний, історико-музикознавчий дискурс: колективна монографія. Київ: КНУКіМ, 2022. С. 111—140. https://doi.org/10.31866/978-966-602-363-9.111-140
- Кравчук О. О., Гуменюк Т. К. Національноорієнтована самоідентифікація митця (на прикладі творчого шляху Соломії Крушельницької та Михайла Кречка). Питання культурології. 2022. № 40. С. 44-53. https://doi.org/10.31866/2410-1311.40.2022.269354
Посилання
- Кречко Михайло Михайлович // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 598-599.
- Некрополі Києва [Архівовано 20 лютого 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- У Порошкові відкрили меморіальну дошку відомому закарпатському композитору Михайлу Кречку [Архівовано 22 листопада 2015 у Wayback Machine.]