Метрополітен Саппоро

Метрополітен Саппоро
Метрополітен Саппоро
яп. 札幌市営地下鉄
Опис
Країна	Японія
Місто	Саппоро, Хоккайдо
Дата відкриття	1971
Щоденний пасажиропотік	575 000
Річний пасажиропотік	210 млн (2008)
Сайт	city.sapporo.jp/st/index.html
Власник	Sapporo City Transportation Bureaud
Оператор	Sapporo City Transportation Bureaud
Маршрутна мережа
Кількість ліній	3
Кількість станцій	49
Довжина мережі	48 км
Схема маршрутів
	Метрополітен Саппоро у Вікісховищі

Метрополітен Саппоро (яп. 札幌市営地下鉄 — Саппоро сіей тікатецу) — система ліній метро в Саппоро, Японія. На всіх лініях використано технологію метрополітену з шинним ходом.

Історія

ред. код

Будівництво розпочато в 1969 році, відкрито метрополітен в переддень Зимової Олімпіади в Саппоро.

Хронологія відкриття станцій

ред. код

16 грудня 1971 — відкрито початкову ділянку лінії «Намбоку» , 14 станцій та 12,1 км.
10 червня 1976 — відкрито початкову ділянку лінії «Тодзай» , 11 станцій 9,9 км.
16 березня 1978 — розширення лінії «Намбоку» на 2 станції та 2,2 км.
21 березня 1982 — розширення лінії «Тодзай» на 6 станцій та 7,4 км.
2 грудня 1988 — відкрито початкову ділянку лінії «Тохо» , 9 станцій 8,1 км.
14 жовтня 1994 — розширення лінії «Тохо» на 5 станцій та 5,5 км.
25 лютого 1999 — розширення лінії «Тодзай» на 2 станцій та 2,8 км.

Нині налічує 3 лінії, 49 станцій, загальна протяжність — 48 км.

Лінії

ред. код

Переважна більшість станцій метро в місті підземна, наземних станцій лише 4 на південні ділянці лінії Намбоку від станції «Minami-Hiragishi» до кінцевої станції «Makomanai». Особливістю системи є те, що на лінії Намбоку потяги живляться від третьої рейки, а на лініях Тодзай та Тохо від повітряної контактної мережі. До кінця 2016 року всі станції обладнали захисними дверима що відділяють платформу від потяга метро.

Колір	Назва	Позначення	Відкрита	Останнє розширення	Довжина, км	Кількість станцій
зелена	Перша лінія — Намбоку	N	1971	1978	14,3	16
помаранчева	Друга лінія — Тодзай	T	1976	1999	20,1	19
блакитна	Третя лінія — Тохо	H	1988	1994	13,6	14