Межиріч (Черкаський район)

село в Канівському районі Черкаської області (Україна)

Межи́річ — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Канівській міській громаді. Населення — 904 чоловіка.

село Межиріч
ГербПрапор
КраїнаУкраїна Україна
ОбластьЧеркаська область
РайонЧеркаський район
ГромадаКанівська міська громада
Облікова карткасело Межиріч 
Основні дані
Населення904
Площа2.31 км²
Густота населення391 осіб/км²
Поштовий індекс19035
Телефонний код+380 04736
Географічні дані
Географічні координати49°36′54″ пн. ш. 31°26′03″ сх. д. / 49.61500° пн. ш. 31.43417° сх. д. / 49.61500; 31.43417 31°26′03″ сх. д. / 49.61500° пн. ш. 31.43417° сх. д. / 49.61500; 31.43417
Середня висота
над рівнем моря
83 м
Водоймирічки Рось, Росава.
Відстань до
обласного центру
49 (фізична) км[1]
Відстань до
районного центру
22 (автошляхами) км
Місцева влада
Адреса радим. Канів
Карта
Межиріч. Карта розташування: Україна
Межиріч
Межиріч
Межиріч. Карта розташування: Черкаська область
Межиріч
Межиріч
Мапа
Мапа

CMNS: Межиріч у Вікісховищі

Село розташоване у межиріччі річок Рось та Росава за 22 км на південь від районного центру — міста Канева.

Біля села знаходиться іхтіологічний заказник місцевого значення Роський.

Історія

Межиріч на мапі Зигмунда Герстмана

Вперше Межиріч згадується в документах XVIII ст. На території сільради досліджено поселення доби пізнього палеоліту, розкопано рештки житла (с. Межиріч), на якому виявлено поселення трипільської культури, кургани поселення скіфського періоду, поселення зарубинецької та черняхівської культур, 2 городища та курганний могильник періоду Київської Русі.

Село здобуло всесвітню відомість завдяки знахідці там житла стародавніх мисливців на мамонтів. 1965 року селянин Микола Новицький, копаючи льох у своїй садибі, натрапив на велику кістку. Надалі археологи знайшли тут залишки чотирьох жител, складених з бивнів та кісток мамутів.

Одне з цих жител академіком НАН України І. Г. Підоплічком реконструйовано у первісному вигляді і виставлено в Палеонтологічному музеї ННПМ НАН України (Київ).

Знахідку демонстрували на виставках у Японії і в деяких європейських країнах. Природничий музей Нью-Йорка обладнав діораму межиріцької стоянки палеолітичних мисливців.

Рештки четвертого житла, залишені на місці розкопок, захищені від атмосферних опадів металевою конструкцією. У лютому 2010 року дах металевого павільйону провалився під вагою снігу, й пам'ятка лишилася під загрозою існування. Восени того ж року за спонсорських коштів черкаських підприємців був споруджений новий металевий ангар, загроза руйнації зникла. У подальшому Палеонтологічний музей ННПМ НАН України, місцева влада та аматори планують відкрити тут повноцінний музей.

1859 року село відвідав Т. Г. Шевченко.

Під час Другої світової війни в навколишніх лісах діяв партизанський загін ім. Шевченка, очолений уродженцем Межиріча М. О. Дудченком. 297 жителів села воювали проти німецьких загарбників, з них 142 нагороджено бойовими орденами і медалями. На честь загиблих споруджено пам'ятник.

На лузі, коло села, височить пірамідальний пам'ятник «Слава труду», встановлений у зв'язку з прорізанням нового русла Росі та осушенням луків 1914 року.

Сучасність

У селі функціонує школа, клуб, історико-краєзнавчий музей.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

МоваКількістьВідсоток
українська89198.56%
російська131.44%
Усього904100%

Відомі люди

У селі народилися:

Галерея

Див. також

Примітки

Джерела та література

Література

  • Пидопличко И. Г. Позднепалеолитические жилища из костей мамонтов на Украине. — Киев: Наук. думка, 1969. — 164 с.
  • Пидопличко И. Г. Межиричские жилища из костей мамонтов. — Киев: Наук. думка, 1976. — 240 с.
  • Палеонтологічний музей ННПМ НАН України / Путівник. — Топачевський В. О., Семенов Ю. О., Крахмальна Т. В., Михалевич О. А. — Київ, 2004. — 73 с.
  • Кугно І. І. Канів. Путівник містом та околицями. «Панмедія», Київ, 2006, стор. 36, 38. ISBN 966-8947-00-2
  • Едвард Руліковський, Międzyrzecz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 379. (пол.)

Посилання



🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв