Медведчук Володимир Нестерович

Володимир Медведчук народився у селі Корнині Сквирського повіту Київської губернії у селянській родині Нестора Остаповича та Тетяни Прокопівни Медведчуків. Окрім сина у родині було дві доньки — Феодосія та Оксана. Був заарештований гестапо 15 травня 1943 року, разом з трьома іншими оунівцями, заарештованих звільнили житомирські підпільники. Після зайняття села радянськими військами, був заарештований відділом контррозвідки СМЕРШ 1-ї танкової армії, за доносом В. Грінченка. Під час слідства до Медведчука застосовували катування; було "встановлено", що Медведчук був нібито діячем ОУН. 13—14 червня був засуджений військовим трибуналом до 8 років концтаборів та 4 років обмеження в правах за статтями 58-2, 58-10, 58-11. Відбував покарання у Херсонській закритій спецколонії для інвалідів, з 1952 року мешкав на поселенні у селищах Почет та Абан Красноярського краю. Пізніше повернувся до України.

У 1970 році став працювати в Київському державному університеті імені Тараса Шевченка, де послідовно працював на посадах бухгалтера гаража, бухгалтера, старшого бухгалтера ректорату та старшого бухгалтера науково-дослідного сектору. Звільнився у лютому 1976 року. Після оприлюднення інформації про роботу Володимира Медведчука в університеті, політтехнолог Олексій Голобуцький прокоментував, що така кар'єра репресованого по справі ОУН(б) «це абсолютна фантастика»^[1].

Володимир Медведчук помер 13 березня 1981 року, похований у селі Борова Київської області.

Голова ОУН Богдан Червак стверджував, що в архіві організації прізвище Медведчук не зустрічається^[2].

• Лялька Я. С. Літопис нескореної України / Лялька Я. С., Романюк П. М. — Львів : Каменяр, 2002. — Кн. 3: Стара Сіль: героїзм трагедії родів Преварів, Медведчуків, Лисаків, Лазірків, Головацьких, Юрківих, Фарилів, Кудлів, Хом'яків та ін. національних подвижників. — 308 с.
• Середа С. Таємниця справи батька Медведчука: нацисти, ОУН, КДБ, ГПУ і Гарвард / Середа С., Бірчак В. // Радіо Свобода : сайт. — 2018. — 17 листопада.