Машкевич Стефан Володимирович
Машкевич Стефан Володимирович | |
---|---|
Народився | 15 серпня 1971 (52 роки) Київ, Українська РСР, СРСР |
Країна | СРСР Україна |
Діяльність | краєзнавець, фізик-теоретик, письменник, фізик, журналіст, культуролог |
Alma mater | фізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка Київський природничо-науковий ліцей № 145 |
Галузь | фізика[1], краєзнавча літератураd[1], журналістика[1] і культурологія[1] |
Заклад | Інститут теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України |
Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук (2005) і доктор історичних наук[2] (2021) |
Машке́вич Сте́фан Володи́мирович (нар. 15 серпня 1971 року, Київ) — український та американський фізик, історик та письменник[3], доктор фізико-математичних наук (2005), доктор історичних наук (2021).
Життєпис
Народився 15 серпня 1971 року в місті Києві у сім'ї вчених Володимира Стефановича Машкевича (1930—2016) та Людмили Петрівни Годенко (нар. 1947)[3]. Вчився у загальноосвітній середній школі № 21, а потім перейшов до фізико-математичної школи № 145[3]. По завершенні школи поступив на фізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, аспірантура — в Інституті теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України[3].
1993 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Питання квантової та статистичної механіки еніонів»[3]. Вже за два роки працював у Франції, а протягом 1995–1996 років працював науковим співробітником Центру передових досліджень в Осло (Норвегія)[3]. Після того повернувся до Києва працювати в Інституті теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України, а 1998 року з батьками переїхав до міста Нью-Йорк[3].
З 2001 року почав досліджувати історію транспорту Києва, написав історичний нарис «Памяти киевских трамваев»[4]. 2004 року вийшла його книга «Трамвайные копейки»[5], потім були публікації у збірниках, газетах «Зеркало недели»[6], «Киевский телеграф» тощо.
2005 року Стефан Машкевич захистив дисертацію доктора фізико-математичних наук на тему «Квантова та статистична механіка систем із дробовою статистикою»[7].
2021 року Стефан Машкевич захистив другу докторську дисертацію, цього разу доктора історичних наук.
Працює старшим науковим співробітником фірми «Schrödinger» (Нью-Йорк), за сумісництвом на громадських засадах — провідним науковим співробітником Інституту теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України (Київ)[8]. Володіє українською, російською, англійською, італійською та французькою мовами[3].
Творчий доробок
Стефан Машкевич написав декілька десятків наукових робіт з фізики та фізичної хімії[8]. Серед них: «Основания статистической термодинамики: индетерминистско-динамический подход»[9], «Демон Максвелла, диспетчер и тепловые машины»[10], «Точные решения задачи многих энионов»[11] тощо.
Також написав низку книг як дослідник історії Києва: «Трамвайные копейки» (2004), «Київський тролейбус — Kiev Trolleybus» (2009, співавтор — Кость Козлов), «Два дня из истории Киева» (2010)[12], «Улицы Киева. Ретропутешествие» (2015, 2018, 2-ге вид.)[13], наукову монографію «Історія приміських трамвайних ліній Києва» (2018), історичне дослідження «Киев 1917–1920. Т. 1. Прощание с империей (март 1917 — январь 1918)», статті з історії київського транспорту, тощо.
Брав участь у циклі передач «Історії міста» на телеканалі «Київ»[14][15][16].
Погляди
Цікавиться становищем російської мови в Україні[19]. У 2022 році на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук неодноразово висловлювався проти вилучення з топоніміки Києва згадок про Михайла Булгакова, зокрема демонтажу меморіальної дошки російському письменнику з фасаду КНУ імені Тараса Шевченка та ініціативи Національної спілки письменників України закрити музей на Андріївському узвозі[20][21].
Критикував рішення Київради накласти мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту на території міста Києва від 13 липня 2023 року: «В цивілізованій країні, якби депутати міського законодавчого зібрання так цинічно надругалися над Конституцією своєї країни, то день ухвалення цих рішень став би останнім днем роботи цього зібрання. Але…»[22].
Публікації
Книги
- Два дня из истории Киева, 30–31 августа 1919 г. — К. : Варто, 2010. — 159 с., фот. — ISBN 978-966-2321-10-4.
- Київський тролейбус / К. П. Козлов, С. В. Машкевич. — К. : Кий, 2009. — 608 с., фотогр., рис., табл. — Альтернативна назва: Kiev trolleybus / Kozlov, K., Mashkevich, S. — ISBN 978-966-8825-58-3. (укр.)(англ.)
- Трамвайные копейки: историческое исследование. — К. : Курчъ, 2004. — 80 с., ил. — ISBN 966-96120-6-3.
- Улицы Киева. Ретропутешествие. — Х. : Фолио, 2015. — 316 с., ил. — ISBN 978-966-03-7184-2.
- Улицы Киева. Ретропутешествие. 2-е издание, перер и доп. — Х. : Фолио, 2018. — 396 с., ил. — ISBN 978-966-03-7437-9.
- Історія приміських трамвайних ліній Києва: наукова монографія. — К. : Варто, 2018. — 224 с. : іл. — ISBN 978-966-2321-44-9.
- Киев 1917–1920. Т. 1. Прощание с империей (март 1917 — январь 1918). — Х. : Фолио, 2019. — 461 с. : іл. — ISBN 978-966-03-8750-8. (рос.)
- Машкевич С. В. Історія Київського міського транспорту. Кінець XIX — початок XXI ст. — Київ : Варто, 2019. — 640 с. — ISBN 978-966-2321-49-4;
- Машкевич С. В. Язык из Киева уведет. Киев : Скай Хорс, 2020. 272 с. ISBN 978-966-2536-63-8.
- Публікації з теоретичної фізики
- Машкевич В. С., Машкевич С. В. Основания статистической термодинамики: индетерминистско-динамический подход (1989);
- Машкевич В. С., Машкевич С. В. Демон Максвелла, диспетчер и тепловые машины (1990);
- Машкевич С. В. Точные решения задачи многих энионов (1992);
- Машкевич С. В. Вопросы квантовой и статистической механики энионов: диссертация кандидата физ.-мат. наук: 01.04.02 (Дубна, ОИЯИ, 1993);
- Машкевич С. В. Квантовая и статистическая механика систем с дробной статистикой: диссертация доктора физ.-мат. наук: 01.04.02 (Киев, Киевский национальный ун-т им. Тараса Шевченко, 2005).
Статті
Примітки
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (рос.)Посилання
- Памяти киевских трамваев. Сайт Стефана Машкевича. [Архівовано 19 вересня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)(англ.)