Махорка

В українській мові слово махорка — запозичення з російської мови. Російське слово махорка виводять від прикметника *амерфо́ртский, утвореного від назви нідерландського міста Амерсфорт (нід. Amersfoort). Утім, є інші версії походження слова^[3].

Згідно зі «Словником Грінченка», щодо Nicotiána rústica традиційно вживалася назва «тютюн»^[4] або "бакун", у той час на позначення тютюну взагалі — «табак»^[5].

Уперше науковий опис махорки зробив шведський натураліст Карл Лінней у своїй двотомній праці «Species plantarum» 1753 року. У першому томі цього видання рослину класифіковано як Nicotiána rústica^[6]. Rusticus в перекладі з латинської мови — сільський, тобто Nicotiána rústica буквально означає тютюн сільський. У книзі, зокрема, зазначено, що махорка походить з Америки, але на той час уже була поширена й в Європі.

• Nicotiana andicola
• Nicotiana angustifolia
• Nicotiana pavonii
• Nicotiana texana

Стебло пряме, округле або ребристе, розгалужене. Висота — 40—120 см. Листки овальні, округло-серцеподібні, зморшкуваті, містять нікотин та органічні кислоти (лимонну, яблучну тощо). Плід у формі коробочки.

Походить з Південної Америки. Махорка має певне сільськогосподарське значення. Це технічна культура, яку вирощують у Європі, зокрема в Україні, а також в Алжирі, Тунісі, Індії та ін.

Махорку використовують для виготовлення курильного та нюхального тютюну, препаратів для боротьби зі шкідниками сільськогосподарських культур та тварин. З махорки також добувають нікотин (рослини містять 2—5 % нікотину та більше).

• Махорка // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 938. — 1000 екз.