Марія Ундер

Н,ародилася 15 (27) березня 1883 року у місті Таллінні. Навчилася читати у чотири роки^[2]. З 1891 по 1900 роки вчилася у приватній німецькій школі для дівчат^[3]. Потім працювала продавчинею в книжковому магазині^[3].

Була близька із Едуардом Вільде^[1]. 1902 року одружилася з бухгалтером Карлом Хакером та переїхала до Кучіно, передмістя Москви. Там народила двох дочок^[1]. У 1904 році закохалася у художника Антса Лайкмаа, який написав її портрет. У 1906 році повернулася до Таллінна. 1913 року познайомилася із Артуром Адсоном, якого зробила своїм секретарем^[1]. У 1924 році розлучилася і побралася із Адсоном. 1944 року, коли почалася окупація Естонії СРСР, із сім'єю втекла до Швеції. Майже рік прожила у таборі для біженців. 1945 року оселалися з родиною в передмісті Стокгольма, де прожила решту життя.

Марія Ундер померла 25 вересня 1980. Похована на цвинтарі Вудленд у Стокгольмі. У січні 2015 року оголосили про те, що вона має бути перепохована в Естонії восени 2015 року^[4].

1996 року зображена на марці Естонії^[5].

У вільний час від роботи продавчинею книжок після закінчення школи Марія Ундер писала поезію німецькою^[1].

У 1904 році за порадою художника Антса Лайкмаа перекладає свої вірші естонською. Лайкмаа надіслав їх місцевим газетам для публікації.

1913 року зробила Артура Адсона своїм секретарем^[1], що укладав перші збірки її опублікованих творів.

У 1917 році Ундер ввійшла до літературного угруповання «Сіуру», куди входили також Йоганнес Барбарус, Хендрік Віснапуу, Йоганнес Семпер. Того ж року вийшла її перша збірка «Сонети»^[2].

Марія Ундер була серед засновниць Спілки письменників Естонії 1922 року^[4].

1937 року стала почесною членкинею ПЕН-клубу^[1].

Марія Ундер працювала в одному із театральних музеїв Стокгольма^[1][6]. Багато перекладала естонською (серед перекладів — «Реквієм» Анни Ахматової, вірші із «Доктора Живаго» Бориса Пастернака тощо^[6]).

Кількаразова номінантка Нобелівської премії^[7][2]. 1974 року вийшла її біографія, написана Адсоном^[3].

Твори Марії Ундер перекладено принаймні 26-ма мовами^[1]. Її поезію російською перекладав Ігор Сєверянин та Єлизавета Роос-Базилевська^[8]. Також її твори перекладено мовами комі (Ніна Обрезкова) та удмуртською (Надія Пчеловодова / Наді Муш)^[9].

• Marie Underist, P. Mustapääst ja 1920. aastate ballaadidest. Satu Grünthal
• MARIE UNDER'S POETRY: SOME PROBLEMS OF TRANSLATION [Архівовано 12 квітня 2017 у Wayback Machine.]
• Marie Under [Архівовано 25 грудня 2014 у Wayback Machine.]
• Estonian Literary Magazine article [Архівовано 17 жовтня 2002 у Wayback Machine.], einst.ee
• Marie Under, kirmus.ee