Марія Єлизавета Брауншвейг-Вольфенбюттельська

Народилась 7 січня 1638 року у Брауншвейзі. Була другою дитиною та єдиною донькою в родині герцога Брауншвейг-Вольфенбюттелю Августа Молодшого та його третьої дружини Софії Єлизавети Мекленбург-Гюстровської. Мала рідного старшого брата Фердинанда Альбрехта, молодший же, Крістіан Франц, прожив кілька місяців. Також в сім'ї зростали єдинокровні старші сиблінги Рудольф Август, Сибілла Урсула, Клара Августа та Антон Ульріх від попереднього шлюбу батька.

Перший час сімейство мешкало у замку Данквардероде, до того як у 1644 році переїхало до резиденції у Вольфенбюттелі. Після Вестфальського миру 1648 року батько підтримував у князівстві спокій та перетворив країну на культурний центр. Матір розвивала придворний театр, в якому, перед обраною публікою, виступали, в основному, члени та родичі герцозької родини.

З кінця 1645 до жовтня 1646 року вчителем Марії Єлизавети та її суродженців був поет Зігмунд фон Біркен.

У 25 років дівчина взяла шлюб із 30-річним герцогом Саксен-Айзенаху Адольфом Вільгельмом. Весілля відбулося 18 січня 1663 у Вольфенбюттелі. Оселилися молодята у Айзенаху.^[2] У них народилося п'ятеро синів:

• Карл Август (1664—1665) — прожив 1 рік;
• Фрідріх Вільгельм (2 лютого—3 травня 1665) — прожив 3 місяці;
• Адольф Вільгельм (26 червня—11 грудня 1666) — прожив 5 місяців;
• Ернст Август (1667—1668) — прожив 5 місяців;
• Вільгельм Август (1668—1671) — прожив 2 роки, герцог Саксен-Айзенаху у 1668—1671 роках.

Найменший син народився за кілька днів після смерті батька і від народження став правителем Саксен-Айзенаху. Регентство від його імені здійснював герцог Саксен-Маркзулю Йоганн Георг, який доводився немовляті дядьком. Хлопчик був слабким і хворобливим й пішов з життя у віці 2 років. Саксен-Айзенах відійшов Йоганну Георгу.

У 38 років Марія Єлизавета взяла другий шлюб із 28-річним співправителем Саксен-Гота-Альтенбургу Альбрехтом. Вінчання пройшло 18 липня 1676 у Готі. Наречений здійснював володарювання разом зі своїми братами із Готи. Після весілля він обрав своєю резиденцією Заальфельд і у березні 1677 року заклав перший камінь у майбутній Заальфельдський замок.^[3] У подружжя народився єдиний син:

• Ернст Август (1677—1678) — прожив 11 місяців.

У 1680 році відбувся Готський розділ Ернестинських земель, і Альбрехт, в обмін на частину Заальфельду, отримав амт і місто Кобург, амт і місто Нойштадт, Родах, Зоннеберг, монастир Менхреден, амт Зоннефельд та адміністрацію Нойгауза, сформувавши з них герцогство Саксен-Кобург.^[4]

Подружжя оселилося в палаці Еренбург у Кобурзі. Зі східного боку резиденції у внутрішньому дворі був розбитий терасовий сад.

Марія Єлизавета мала значний вплив на чоловіка, який, як і вона, був музично обдарованим. На додаток до ранньої літературної діяльності, її досягнення включали популяризацію придворного театру, який відкрився у Кобурзі у 1684 році, та створення живої театральної культури, заснованої на моделі батьківського двору у Вольфенбюттелі.^[5]

Герцогиня померла 15 лютого 1687 року в Кобурзі. Була похована у крипті місцевої церкви Святого Моріца.^[6]

Її удівець наступного року узяв шлюб із Сусанною Єлизаветою Кемпінською, якій імператор дарував титул імперської княгині.

• Ute Brandes: Studierstube, Dichterklub, Hofgesellschaft. Kreativität und kultureller Rahmen weiblicher Erzählkunst im Barock. In: Gisela Brinker-Gabler, Deutsche Literatur von Frauen, Band 1, Darmstadt/München 1988. ISBN 3406331181. стор. 240-245.

• Брауншвейг-Вольфенбюттель [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
• Профіль на Geni.com (англ.)
• Профіль на Genealogics.org (англ.)
• Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 27 лютого 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
• Генеалогія Марії Єлизавети Брауншвейг-Вольфенбюттельської [Архівовано 11 лютого 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
• Генеалогія Адольфа Вільгельма Саксен-Айзенахського [Архівовано 15 грудня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
• Генеалогія Альбрехта Саксен-Кобурзького [Архівовано 9 квітня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)