Марчелло Семераро
Марчелло Семераро (нар. 22 грудня 1947, Монтероні-ді-Лечче) — італійський римо-католицький кардинал і архієпископ ad personam, доктор богословських наук; з 15 жовтня 2020 року — префект Конгрегації у справах святих.
| Кардинал Марчелло Семераро італ. Marcello Semeraro | ||
 | ||
.svg) | ||
| Гасло: | In Spiritu seminare | |
|---|---|---|
| ||
| з 15 жовтня 2020 | ||
| Обрання: | 15 жовтня 2020 | |
| Церква: | Римо-католицька церква | |
| Попередник: | Джованні Анджело Беччу | |
| ||
| з 15 жовтня 2020 | ||
| Обрання: | 15 жовтня 2020 | |
| Церква: | Римо-католицька церква | |
| Попередник: | сам, як ординарій | |
| Альма-матер: | Папський Латеранський університет | |
| Науковий ступінь: | доктор богословських наук | |
| Діяльність: | католицький священник, католицький єпископ | |
| Народження: | 2 червня 1948 (76 років) Монтероні-ді-Лечче, Провінція Лечче, Апулія, Італія | |
| Священство: | 8 вересня 1971 | |
| Єп. хіротонія: | 29 вересня 1998 | |
| В сані кардинала: | 28 листопада 2020 | |
| Титулярна церква: | Санта-Марія-ін-Домніка | |
| Папою: | Франциском | |
Нагороди: | ||
   | ||
Життєпис
Народився 22 грудня 1947 в Монтероні-ді-Лечче в регіоні Апулія. Священничу формацію отримав у семінарії в Лечче та Регіональній семінарії в Мольфетті, отримав ліценціят і докторат з богослов'я в Папському Латеранському університеті в Римі. Висвячений на священника 8 вересня 1971 року.
Після свячень був проректором архідієцезальної семінарії в Лечче, а потім в Регіональній семнарії в Мольфетті. Єпархіальний єпископський вікарій у справах мирян і дієцезального синоду в Лечче, а також професором у різних богословських інститутах і факультетах.
Єпископ
25 липня 1998 року Папа Іван Павло ІІ призначив о. Марчелло Семераро єпископом дієцезії Орія[1]. Єпископську хіротонію отримав 29 вересня 1998 року в катедрі Внебовзяття Пресвятої Діви Марії в Лечче з рук Космо Франческо Руппі, архієпископа митрополита Лечче, а 10 жовтня 1998 року інтронізований в катедрі Внебовзяття Пресвятої Богородиці в Орія.
1 жовтня 2004 року Папа Іван Павло ІІ переніс його на уряд єпископа дієцезії Альбано[2]. Введеення до катедри відбулося 27 листопада 2004 року[1].
13 квітня 2013 року Папа Франциск іменував його секретарем Ради Кардиналів[3], а 4 листопада 2013 року — апостольським адміністратором архимандрії святого Ніла в Гроттаферраті[4].
15 жовтня 2020 року Папа Франциск призначив єпископа Марчелло Семераро префектом Конгрегації в справах святих.[5][6]
Інші служіння в Риміській Курії:
- Радник Конгрегації Східних Церков
- Член Дикастерії в справах комунікацій
Кардинал
25 жовтня 2020 року під час молитви Ангел Господній Папа Франциск оголосив про іменування архієпископа Марчелло Семераро кардиналом[7][8]. На консисторії 28 листопада 2020 року був проголошений кардинал-дияконом з титулом Санта-Марія-ін-Домніка[9].
Твори
Кардинал Семераро є автором різних книг і статей, переважно з еклезіології.
- «Figure di prete» (Лечче 1996),
- «Mistero, comunione e missione — Manuale di ecclesiologia» (Болонья 2008),
- «Prima è la misericordia» (Альбано Лаціале 2015).
Примітки
Посилання
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Марчелло Семераро |
- Коротка інформація на сайті catholic-hierarchy.org [Архівовано 18 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
 | Це незавершена стаття про католицького клірика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |