Марк Курланскі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку
Марк Курланскі
Народився7 грудня 1948(1948-12-07)[1] (75 років)
Гартфорд
Країна США
Діяльністьжурналіст, історик, дитячий письменник
Alma materБатлерівський університетd
Сайт: markkurlansky.com

CMNS: Марк Курланскі у Вікісховищі

Марк Курланскі (7 грудня 1948) — американський журналіст і письменник, автор низки художніх і публіцистичних книг. Його книга 1997 року Тріска: біографія риби, яка змінила світ (1997) стала міжнародним бестселером і була перекладена понад п’ятнадцятьма мовами. Його книга Ненасильство: двадцять п’ять уроків з історії небезпечної ідеї (2006) стала переможцем Дейтонської літературної премії миру 2007 року.

Життя і творчість

ред. код

Курланскі народився в Хартфорді, штат Коннектикут, 7 грудня 1948 року [2] . Він навчався в Університеті Батлера, де отримав ступінь бакалавра в 1970 році [2]. Свою кар'єру розпочав як драматург. Він вивчав театр у коледжі і написав сім чи вісім п’єс, деякі з яких були поставлені. Але він сказав, що «розчарувався в театрі, тобто розчарувався в Бродвеї» [3].

З 1976 по 1991 рік він працював кореспондентом у Західній Європі для Miami Herald, The Philadelphia Inquirer і, зрештою, для паризької International Herald Tribune [2] [4] [5]. У 1982 році він переїхав до Мексики, де продовжив займатися журналістикою. У 2007 році він був названий письменником-резидентом коледжу Барух Харман [2].

Свою першу книгу «Материк островів» Курланський написав у 1992 році, а протягом 1990-х років написав ще кілька. Його третій документальний твір «Тріска: біографія риби, яка змінила світ» отримав у 1998 році премію Джеймса Бірда [6]. Вона стала міжнародним бестселером і була перекладена понад 15 мовами. Його робота та внесок у баскську ідентичність і культуру були визнані в 2001 році, коли Товариство вивчення басків в Америці внесло його до Баскської зали слави [2]. Того ж року він отримав звання почесного посла від баскського уряду [2].

У підлітковому віці Курланський називав Еміля Золя своїм «героєм», а в 2009 році він переклав один із романів Золя « Живот Парижа», тема якого — продовольчі ринки Парижа [7].

Книга Курланського 2009 року « Їжа молодшої країни» з підзаголовком «Портрет американської їжі – до національної системи автомагістралей, до мережевих ресторанів і до замороженої їжі, коли їжа нації була сезонною, регіональною та традиційною – з втрачених WPA файлів», деталізує американські ресторани початку 20 століття.

Публікації

ред. код
Зовнішні відеофайли
Presentation by Kurlansky on Cod: A Biography of the Fish That Changed the World, August 15, 1998, C-SPAN
Presentation by Kurlansky on Salt: A World History, January 29, 2002, C-SPAN
Presentation by Kurlansky on 1968: The Year That Rocked the World, January 14, 2004, C-SPAN
Presentation by Kurlansky on The Food of a Younger Land, May 14, 2009, C-SPAN
Presentation by Kurlansky on Paper: Paging Through History, June 12, 2016, C-SPAN

Документальна література

ред. код

Художня література

ред. код
  • Біла людина на дереві та інші історії (2000),ISBN 0-671-03605-X
  • Boogaloo on 2nd Avenue: A Novel of Pastry, Guilt, and Music (2005),ISBN 0-345-44818-9
  • Їстівні історії: роман у шістнадцяти частинах (2010),ISBN 1-59448-488-0
  • Міські звірі: Чотирнадцять історій непроханої дикої природи (2015),ISBN 9781594485879

Дитячі книги

ред. код
  • The Cod's Tale, ілюстрований С. Д. Шиндлером (Дж. П. Путнамові сини, 2001),ISBN 0-399-23476-4
  • The Girl Who Swam to Euskadi (Ріно, Невада: Центр баскських досліджень, 2005),ISBN 1-877802-54-9
  • Історія солі, іл. SD Schindler (Putnam, 2006),ISBN 0-399-23998-7
  • Battle Fatigue (Walker Books & Co., 2011),ISBN 978-0-8027-2264-5, історичний роман для молоді,OCLC 704383968
  • Застиглий час: Епатажна ідея Кларенса Бердсая про заморожену їжу (2014),ISBN 978-0-385-37244-2, 165 стор.

Як редактор

ред. код
  • Choice Cuts: A Savory Selection of Food Writing From Around the World and Throughout History (2002),ISBN 0-345-45710-2

Як перекладач

ред. код

В українському перекладі

ред. код
  • Молоко! 10 000 років суперечок, Перекладач : Тарас Бойко (2021), видавництво Урбіно, ISBN 9789662647778

Нагороди

ред. код
  • 1998: Премія Джеймса А. Бірда за видатне написання про їжу [2]
  • 2006: Письменник року про їжу Bon Appétit [2]
  • 2007: Нонфікшн, лауреат Дейтонської літературної премії миру за ненасильство: Двадцять п’ять уроків з історії небезпечної ідеї (2006). [2] [12] [13]
  • 2007: Почесний доктор літератури, Університет Батлера [2]
  • 2011: Золота нагорода, National Parenting Publications Awards для World Without Fish [2]
  • Премія «Плума Плата» за «Сіль» [2]

Список літератури

ред. код
  • а б в г д е ж и к л м н Contemporary Authors Online. Biography in Context. Gale. 2012. Процитовано 13 січня 2016.
  • editsuite99 (19 червня 2020). Interview with Mark Kurlansky. ARTSMANIA. Процитовано 20 липня 2023.
  • The Writers Directory. Biography in Context. Gale. 2015. Процитовано 13 січня 2016.
  • editsuite99 (19 червня 2020). Interview with Mark Kurlansky. ARTSMANIA. Процитовано 20 липня 2023.
  • Awards Search | James Beard Foundation. www.jamesbeard.org. Процитовано 3 серпня 2022.
  • "A Conversation with Mark Kurlansky, translator of Zola’s Classic" [Архівовано January 20, 2015, у Wayback Machine.], conversation with Terrance Gelenter
  • Wolkomir, Richard. Review of 'Cod: A Biography of the Fish That Changed the World'. Smithsonian. Процитовано 3 березня 2020.
  • MacFarlane, Robert (20 січня 2002). Observer review: Salt by Mark Kurlansky. The Observer. London. ISSN 0029-7712. Процитовано 3 березня 2020.
  • Preston, Peter (17 квітня 2004). Observer review: 1968 by Mark Kurlansky. The Observer. London. ISSN 0029-7712. Процитовано 3 березня 2020.
  • Garfield, Simon (3 липня 2016). Paper: Paging Through History by Mark Kurlansky – review. The Observer. London. ISSN 0029-7712. Процитовано 3 березня 2020.
  • "Nonviolence: Twenty-five Lessons From the History of a Dangerous Idea, 2007 nonfiction winner"
  • Dayton Literary Peace Prize - Mark Kurlansky, 2007 Nonfiction Winner. www.daytonliterarypeaceprize.org. Процитовано 13 січня 2016.
  • Посилання

    ред. код

    Навігаційне меню