Макс Варбург

Народився 5 червня 1867 в родини великого німецького банкіра Моріца Мойсея Варбурга. Його брати Пол і Фелікс зробили собі кар'єру в фінансовому середовищі, а старший брат — Абі — прославився як мистецтвознавець.

У 1889 Макс одружився з Еліс Магнус. У них народився син Ерік (1900) і чотири дочки.

З 1910 по 1938 здійснював керівництво над банком «М. М. Варбург & Ко»^[6].

У 1919 Варбург був одним з членів німецької делегації на переговорах з перемир'я, і виступав проти прийняття Версальського договору 1919. Відомі його слова, звернені до рейхсканцлера: «Незважаючи на те, що мій єдиний син через чотири тижня може опинитися в окопах, я наполегливо прошу вас не погоджуватися на перемир'я, принаймні зараз»^[7].

Крім того, Макс Варбург був у правлінні промислового конгломерату IG Farben^[8], до того як був відсторонений від керівництва у зв'язку з жорсткістю німецького законодавства стосовно компаній, членами правління яких були євреї.

У 1938 Варбург виїхав з Німеччини в США за порадою Ялмара Шахта^[9].

Макс Варбург також захоплювався колекціонуванням. Відомо, наприклад, про купівлю ним у 1891 на аукціоні в Лейпцигу сторінки рукопису А. С. Пушкіна^[10].