Магалдрат
Магалдрат (INN: Magaldrate) — поширений антацидний препарат, який використовується для лікування пептичної виразки, а також езофагіту при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі. Випускається у формі пероральної суспензії або таблеток.
 | |
| Систематична назва (IUPAC) | |
| Magnesium aluminate monohydrate | |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | |
| Код ATC | |
| PubChem | |
| Хімічні дані | |
| Формула | AlMg2(OH)7·H2O |
| Мол. маса | 212.66 g/mol |
| Фармакокінетичні дані | |
| Біодоступність | Negligible |
| Метаболізм | Nil |
| Період напіврозпаду | ? |
| Виділення | із калом і сечею |
| Терапевтичні застереження | |
| Кат. вагітності | C |
| Лег. статус | OTC |
| Шляхи введення | Перорально |
Розробка
Магалдрат уперше був синтезований німецьким хіміком Гюнтером Галманом і запатенований 2 лютого 1960 року компанією Byk Gulden Lomberg Chemische Fabrik (ФРН).[1] У 1983 році діюча речовина зареєстрована як оригінальний лікарський препарат "Ріопан".[2]
Фармакологія
Магалдрат є комплексом алюмінату гідроксид магнію, який під дією шлункового соку перетворюється на Mg(OH)2 та Al(OH)3, які погано всмоктуються, чим забезпечують стійкий антацидний ефект.[3]
Протипоказання
Підвищена чутливість до компонентів препарату; ниркова недостатність, особливо у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, за неможливості контролювати зростаючі концентрації алюмінію й магнію в сироватці крові та ризику досягнення токсичних концентрацій.[4]
Взаємодії та побічні реакції
Магалдрат може негативно взаємодіяти з такими препаратами: тетрациклін, бензодіазепіни, індометацини. Великі дози або тривале використання можуть призвести до частих дефекацій та рідкої консистенції калу. У деяких випадках це може впливати на функції шлунково-кишкового тракту, іноді провокуючи закреп або діарею.