Літописець великих князів литовських
«Літописець великих князів литовських» — пам'ятка білорусько-литовського літописання XV століття. У литовській історіографії відомий також як «І-а редакція Литовської хроніки». Описує історію Великого князівства Литовського і Руського від смерті Гедиміна у 1341 році до смерті Вітовта у 1430.
| Літописець великих князів литовських | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Жанр | літопис | |||
| Мова | руська мова | |||
| Опубліковано | 15 століття | |||
 Цей твір у Вікісховищі | ||||
Літописець написано у формі суцільного оповідання без дат. Головні події про які у ньому йдеться — змова Кейстута та Ольгерда проти Євнута; Династичні війни у кінці XIV ст. між Ягайлом з одного боку та Кейстутом і Вітовтом з іншого; громадянська війна у Великому князівстві Литовському між Свидригайлом та Сигізмундом після смерті Вітовта. По своїй структурі літопис не має цілісного характеру. У його завершальній частині, Повісті про Поділля місце дії переноситься на Поділля і розповідається про освоєння цього краю литовськими князями.
Література
- Белазаровіч В. А. Гістарыяграфія гісторыі Беларусі: вучэб. дапаможнік; Установа Адукацыі «Гродзенскі Дзярж. Ун-т імя Я.Купалы». — Гродна : ГрДУ, 2006. — 345 с. ISBN 985-417-858-7. — С. 50—51.