Ліньов Андрій Миколайович

Андрій Миколайович Ліньов (20 червня 1962; Луганськ — 10 грудня 1985; Афганістан) — радянський офіцер, лейтенант медичної служби, військовий лікар, хірург[1], який помер у госпіталі від поранення, учасник Афганської війни (1979—1989).

Ліньов Андрій Миколайович
рос. Андрей Николаевич Линёв
Ім'я при народженнірос. Андрей Николаевич Линёв
Народження20 червня 1962(1962-06-20)
Луганськ, Українська РСР, СРСР
Смерть10 грудня 1985(1985-12-10) (23 роки)
Кунар, Афганістан
ПохованняЛуганськ
Країна СРСР
ОсвітаВійськово-медична академія імені С. М. Кірова
ПартіяКПРС
Звання Лейтенант
Війни / битвиВійна в Афганістані 1979—1989 і Кунарська операція (1985)d
Нагороди
орден Червоного Прапора

Біографія

Народився 20 червня 1962 року в Луганську у звичайній радянській родині. Андрій навчався в школі № 37 і закінчив її у 1979 році з золотою медаллю та поступив до Ленінградської військово-медичної академії ім. С. М. Кірова на військово-морський факультет. Був одним із кращих курсантів, займався науковою роботою. Академію закінчив з відзнакою, отримав звання лейтенанта. Отримує направлення на Тихоокеанський флот, але Андрій Ліньов подав рапорт, щоб його направили до Афганістану. На початку листопада 1985 року він вже був у Афганістані, у складі 334 загону військ спеціального призначення. Його направили до розвідників, яких кидали на найнебезпечніші завдання[2][3].

3.12.1985 року в якості лікаря діяв у складі розвідзагону, виконував завдання з проведення засадничих дій на схилах гори Насавасар (відмітка 2387) в околицях кишлаку Ганджгал (провінція Кунар) з метою знищення пускових установок ворога, а також мінування місцевості. При підході до одного з покинутих кишлаків, розташованому в гірській тіснині, група зазнала інтенсивного обстрілу з боку моджахедів.

Андрій, хоча і був сам пораненим в живіт, на полі бою надавав медичну допомогу пораненим і вогнем з автомата прикривав їх евакуацію.

Від отриманих ран помер у госпіталі 10 грудня 1985 року.

За хоробрість і мужність нагороджений орденом «Бойового Червоного Прапора» (посмертно).

Пам'ять

Ім'я Андрія Ліньова було присвоєно середній школі № 37 у рідному Луганську. Біля входу до школи встановлена меморіальна дошка. Бюст лейтенанта роботи Е. Зайцевої знаходиться у вестибюлі школи. В шкільному музеї його пам'яті виділили особливий розділ. Вулицю Новостройну було перейменовано на вулицю імені «Андрія Ліньова». Саме цією вулицею він ходив до школу[4][2].

Примітки

🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв