Любиме
Люби́ме — село в Україні, у Довжанській міській громаді Довжанського району Луганської області. Населення становить 241 особу.
| село Любиме | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Луганська область |
| Район | Довжанський район |
| Громада | Довжанська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA44040010290079676 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1885 (139 років) |
| Населення | 241 |
| Площа | 1,7183 км² |
| Густота населення | 140,3 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 94870 |
| Телефонний код | +380 6434 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°52′33″ пн. ш. 39°27′57″ сх. д. / 47.87583° пн. ш. 39.46583° сх. д. 39°27′57″ сх. д. / 47.87583° пн. ш. 39.46583° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 190 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 94870, Луганська обл., Свердловська міськрада, с. Новоборовиці, вул. Шевченка |
| Карта | |
  Любиме | |
 Любиме | |
| Мапа | |
 | |
Знаходиться на тимчасово окупованій території України.
Географія
Географічні координати: 47°52' пн. ш. 39°27' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 17,2 км².
Село розташоване у східній частині Донбасу за 54 км від міста Довжанська. Найближча залізнична станція — Довжанська, за 55 км.
Історія
Лібенталь/Libental (Любимська; також Тернова) до 1917 року — Область Війська Донського, Таганрозький округ, Бобриківська волость; у радянський період — Ровеньківський та Дмитрівський райони. Католицьке село, засноване в 1885 році за 25 км на південний схід від Ровеньків. Знаходилась католицький прихід Новочеркаськ-Вайцендорф. Молитовний будинок. Землі 952 десятин у користуванні німецької общини, на 1915 рік 33 подвір'я. Паровий млин. Школа. Колгосп «Моргенрот» (1930).
1945 року стала хутором. Статус села — з 1954 року.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», увійшло до складу Довжанської міської громади.[1]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишніх Довжанського (1938—2020) та Сорокинського районів, увійшло до складу новоутвореного Довжанського району[2].
Населення
За статистичні даними 1915 року населення складало 222 мешканці.
За даними перепису 1926 року населення складало 449 — з них 423 німці.
За статистичні даними 1941 року — 570.
За даними перепису 2001 року населення села становило 241 особу, з них 85,06 % зазначили рідною мову українську, а 14,94 % — російську[3].
Пам'ятки
На території села знаходиться братська могила радянських воїнів.
Примітки
Джерела
- Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9
- Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины. — Луганск, 2003. 196 с.
- Анатолій Климов, Тетяна Анпілогова. Становище німецької етнічної спільноти на Луганщині у 20–30-ті рр. ХХ ст. // Краєзнавство. — 2012. — № 3. — с. 132.
Посилання
- Облікова картка [Архівовано 4 січня 2014 у Wayback Machine.] на сайті ВРУ
- Погода в селі Любиме
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |