Луховиці
Лухови́ці (рос. Луховицы) — місто у Московській області Росії, адміністративний центр Луховицького району. Місто обласного підпорядкування[3]. Засноване 1594 року, однак перша згадка датується 1567 роком, статус міста з 1957 року. Місто розташовано на річці Ока за 135 кілометри на південний схід від Москви на Москворецько-Окській рівнині. Залізнична станція на лінії Москва — Рязань. Попередня назва — село Глуховичі.На північ від Луховиць розташована група штучних водойм Голубі озера (затоплені піщані кар'єри «Союзпіски»), оточені сосновим лісом які мають велику популярність серед відпочивальників[4][5].
| місто Луховиці | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
.jpg) | |||||
.svg) | |||||
| Розташування міста Луховиці | |||||
| Країна |  Росія | ||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Московська область | ||||
| Муніципальний район | міський округ Луховиці | ||||
| Код ЗКАТУ: | 46230501000 | ||||
| Код ЗКТМО: | 46630101001 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування | 1594 | ||||
| Статус міста | 1957 | ||||
| Населення | 29800 (2013) [1] | ||||
| Площа | 16,1 км. кв. км²[2] | ||||
| Поштові індекси | 140500 | ||||
| Телефонний код | +7 +7 49663 | ||||
| Географічні координати: | 54°58′00″ пн. ш. 39°01′30″ сх. д. / 54.9666666666947776320739649° пн. ш. 39.02500000002777369° сх. д. 39°01′30″ сх. д. / 54.9666666666947776320739649° пн. ш. 39.02500000002777369° сх. д. | ||||
| Часовий пояс | UTC+3, влітку UTC+4 | ||||
| Висота над рівнем моря | 125 м м | ||||
| Вебсторінка | luhinfo.ru | ||||
| |||||
.png)
Історія
Вперше згадується в рязанських хроніках 1594–1597 рр. — як село Глуховичі. Назва пов'язана з прізвиськом Глухой, Глухов, а суфікс -ичи вказує на приналежність землі його нащадкам. Наприкінці XVI ст. це була вотчина рязанського архієпископа. У пізніших джерелах село згадується у формі Луховичі[6].
З 1764 року економічне село, у середині 19 ст. через Луховиці пройшла рязанська дорога, що привело до росту промислів та торгівлі. На початку 20 століття виникло пристанційне селище.
Відповідно до північноросійського цокання суфікс -ичи замінюється на -ицы, і ця форма стає офіційною з середини 1920-х рр.[6]
У 1931 році було створено Луховицький район з центром у селі Луховиці. 20 червня 1957 року отримало статус міста[7].
Символіка
Місто Луховиці має власну символіку — герб та прапор. Герб та прапор міста було ухвалено 22 грудня 2006 року.[8]
Міський округ
До складу міського округу окрім міста Луховиці також входить селище станція Чорна. Депутатський корпус Луховиць складається з 19 депутатів-мажоритарників.[9]
Промисловість
У місті працюють шкіргалантерейна та дві швейні фабрики, цегельний і машинобудівний заводи. Добре розвинута харчова промисловість: консервний, молочний, борошномельний заводи. У місті виготовляють винищувачі МіГ — у місті є підприємство, на якому складають МіГи з 21 по 29-й.
Вирощування огірків
Раніше на в'їзді у місто висів банер з написом «Є в Росії три столиці: Москва, Рязань та Луховиці», потім зміст банеру поміняли, замінивши Рязань на Пітер, чим завдали образи рязанцям, оскільки ті, згадуючи Луховиці зневажливо називають її «столицею огірків», які є головним міським брендом. Вирощувати їх почали у голодні 30-ті роки ХХ століття, і настільки успішно, що у 2005 році на в'їзді в місто встановили пам'ятник огірку-годувальнику. Також у місті є Музей Огірка[10].
Населення
| Рік | тис. чол | рік | тис. чол | рік | тис. чол | рік | тис. чол |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1897 | 1.7 | 1989 | 32.5 | 2001 | 32.6 | 2008 | 31.9 |
| 1939 | 1.9 | 1992 | 33.3 | 2003 | 32.4 | 2010 | 31.9 |
| 1959 | 12.7 | 1996 | 32.9 | 2005 | 32.2 | 2011 | 29.9 |
| 1970 | 18.1 | 1998 | 32.9 | 2006 | 32.1 | 2012 | 29.8 |
| 1979 | 27.7 | 2000 | 32.7 | 2007 | 32.1 | 2013 | 29.8 |
Освіта
У місті працює Луховицька філія Сучасної гуманітарної академії
Пам'ятки історії та архітектури
На території колишнього села Сушково знаходиться дерев'яна Казанська церква (1754 рік), яка має статус пам'ятки архітектури[11]На околиці міста біля Алеї Слави встановлена військова техніка — реактивний навчально-тренувальний літак Л-29, винищувач МіГ-21, інша важка військова техніка. У місті є пам'ятник винищувачу-бомбардувальнику МіГ-23На околиці міста встановлено пам'ятник огірку на якому написану «Огірку-годувальнику від вдячних луховичан». Недалеко від вокзалу встановлено пам'ятник Петру Першому, а в околицях міста розташовано село Дединово — історичний центр російського суднобудування а також село Перевицький Торжок — колишнє старовинне місто Перевитськ.