Лусьяна Аймар

Lucha Aymar Luciana Paula "Lucha" Aymar
Загальна інформація
Прізвиська	La Maga і The Maradona of Field Hockey
Національність	аргентинка
Громадянство	Аргентина
Народження	10 серпня 1977(1977-08-10) (46 років) Росаріо, Санта-Фе, Аргентина
Зріст	178 см
Вага	59 кг
Спорт
Країна	Аргентина
Вид спорту	хокей на траві
Дисципліна	хокей на траві
Клуб	Jockey Club de Rosario/Geba Buenos Aires
Команда	Жіноча збірна Аргентини з хокею на травіd
Участь і здобутки
Лусьяна Аймар у Вікісховищі
Нагороди Олімпійські ігри Срібло Сідней 2000 хокей на траві Срібло Лондон 2012 хокей на траві Бронза Афіни 2004 хокей на траві Бронза Пекін 2008 хокей на траві

Лусьяна Аймар (ісп. Luciana Aymar, 10 серпня 1977) — аргентинська хокеїстка на траві, чотириразова медалістка літніх Олімпійських ігор, дворазова чемпіонка світу, шестиразова переможниця трофею чемпіонів, триразова чемпіонка Панамериканських ігор. Аймар є єдиною в історії спортсменкою, яка 8 разів ставала хокеїсткою року за версією міжнародної федерації хокею на траві.

Першу свою значущу нагороду в складі збірної Аргентини Лусьяна завоювала на Панамериканських іграх 1999, ставши переможницею турніру.

2000 року Лусіана Аймар дебютувала на літніх Олімпійських іграх. У жіночому хокейному турнірі збірна Аргентини змогла дійти до фіналу, де поступилася господаркам турніру збірній Австралії 1:3. Сама Аймар взяла участь у всіх 8-ми матчах, у яких забила 3 ​​голи. У 2002 році Аймар вперше стала чемпіонкою світу, при цьому ставши найкращою гравчинею турніру, а через рік дворазовою чемпіонкою Панамериканських ігор.

На літніх Олімпійських іграх 2004 року в Афінах збірна Аргентини оступилася в півфіналі, поступившись збірній Нідерландів. У поєдинку за третє місце аргентинки обіграли збірну Китаю й стали володарками бронзових нагород. На олімпійському турнірі Лусьяна зіграла в 6 матчах, у яких забила 4 голи. 2006 року збірній Аргентини не вдалося відстояти титул чемпіонок світу, завоювавши лише бронзові медалі, але на наступний рік в Санто-Домінго Аймар у складі збірної стала триразовою переможницею Панамериканських ігор.

На літніх Олімпійських іграх 2008 року в Пекіні збірна Аргентини знову, як і 4 роки тому, оступилася на півфінальній стадії. Кривдницями аргентинок знову стали представниці Нідерландів. У поєдинку за третє місце збірна Аргентини обіграла збірну Німеччини 3:1. Лусьяна Аймар зіграла у всіх 7-ми матчах і забила 1 гол. 2010 рік став одним із найбільш вдалих у кар'єрі Лусьяни. Протягом року вона завоювала золото чемпіонату світу, що проходив в її рідному Росаріо, а також стала чотириразовою володаркою трофею чемпіонів. При цьому обидва рази Аймар ставала MVP турніру.

У 2012 році на церемонії відкриття літніх Олімпійських ігор 2012 року Аймар було довірено право нести прапор Аргентини. На самих іграх в Лондоні хокейна збірна Аргентини вчергове була близькою до перемоги в олімпійському турнірі, але знову на шляху до золота встали голландки. У фіналі змагань збірна Аргентини в запеклій боротьбі поступилася збірній Нідерландів 0:2 і стала володарем срібних нагород. На олімпійському турнірі Аймар зіграла у всіх 7-ми матчах і забила 3 голи. Наприкінці 2012 року Аймар в рідному Росаріо вп'яте стала володаркою Трофею чемпіонів і вшосте стала найкращою гравчинею за підсумками змагань.

• Аймар, Лусіана Паула [Архівовано 22 березня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
• Досьє на sport.references.com [Архівовано 6 лютого 2012 у Wayback Machine.]
• Профіль на офіційному сайті літніх Олімпійських ігор 2012 року (англ.)
• Профіль на сайті FIH [Архівовано 24 червня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)

Спорт Munzinger Sport · Olympedia · Міжнародний олімпійський комітет · Olympic Channel Services · Sports Reference, LLC Тематичні сайти Quora Нормативний контроль Freebase: /m/0ks1h8 · GTAA: 229041

п о р Хокеїст/хокеїстка року за версією Міжнародої федерації хокею на траві чоловіки 1998: Стефан Вейн ( Нідерланди) • 1999: Джей Стейсі ( Австралія) • 2000: Стефан Вейн ( Нідерланди) • 2001: Флоріан Кунц ( Німеччина) • 2002: Майкл Грін ( Німеччина) • 2003: Тен де Ноєр ( Нідерланди) • 2004: Джеймі Дваєр ( Австралія) • 2005: Тен де Ноєр ( Нідерланди) • 2006: Тен де Ноєр ( Нідерланди) • 2007: Джеймі Дваєр ( Австралія) • 2008: Пол Амат ( Іспанія) • 2009: Джеймі Дваєр ( Австралія) • 2010: Джеймі Дваєр ( Австралія) • 2011: Джеймі Дваєр ( Австралія) • 2012: Моріц Фюрсте ( Німеччина) • 2013: Тобіас Гауке ( Німеччина) • 2014: Марк Ноулз ( Австралія) • 2015: Роберт ван дер Горст ( Нідерланди) • 2016: Джон-Джон Домен ( Бельгія) • 2017: Артур ван Дорен ( Бельгія) • 2018: Артур ван Дорен ( Бельгія) жінки 1998: Елісон Аннан ( Австралія) • 1999: Наташа Келлер ( Німеччина) • 2000: Елісон Аннан ( Австралія) • 2001: Лусьяна Аймар ( Аргентина) • 2002: Сесілія Рогноні ( Аргентина) • 2003: Мейнтьє Доннерс ( Нідерланди) • 2004: Лусьяна Аймар ( Аргентина) • 2005: Лусьяна Аймар ( Аргентина) • 2006: Мірке Бой ( Нідерланди) • 2007: Лусьяна Аймар ( Аргентина) • 2008: Лусьяна Аймар ( Аргентина) • 2009: Лусьяна Аймар ( Аргентина)/Наомі ван Ас ( Нідерланди) • 2010: Лусьяна Аймар ( Аргентина) • 2011: Мартьє Паумен ( Нідерланди) • 2012: Мартьє Паумен ( Нідерланди) • 2013: Лусьяна Аймар ( Аргентина) • 2014: Еллен Гог ( Нідерланди) • 2015: Лідевей Велтен ( Нідерланди) • 2016: Наомі ван Ас ( Нідерланди) • 2017: Дельфіна Меріно ( Аргентина) • 2018: Ева де Гуде ( Нідерланди)

Це незавершена стаття про спортсменку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.