Лоран Поку

івуарійський футболіст і футбольний тренер

Лоран Поку (фр. Laurent Pokou, 10 серпня 1947, Абіджан — 13 листопада 2016, Абіджан) — івуарійський футболіст, що грав на позиції нападника, зокрема за низку французьких клубних команд і національну збірну Кот-д'Івуару. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Ф
Лоран Поку
Лоран Поку
Лоран Поку
Особисті дані
Народження10 серпня 1947(1947-08-10)
 Абіджан, Кот-д'Івуар
Смерть13 листопада 2016(2016-11-13) (69 років)
 Абіджан, Кот-д'Івуар
Зріст178 см
Громадянство Кот-д'Івуар[1]
Позиціянападник
Професіональні клуби*
РокиКлубІ (г)
1965–1972 Кот-д'Івуар «АСЕК Мімозас»  ? (?)
1973–1977 Франція «Ренн» 63 (44)
1977–1978 Франція «Нансі» 19 (3)
1978–1979 Франція «Ренн» 12 (6)
1979–1980 Кот-д'Івуар «АСЕК Мімозас»  ? (?)
Національна збірна
РокиЗбірнаІ (г)
1967–1980 Кот-д'Івуар Кот-д'Івуар 62 (19)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
1980 Кот-д'Івуар «АСЕК Мімозас»
1981 Кот-д'Івуар «Ріо Спорт»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Найкращий футболіст Кот-д'Івуару XX сторіччя за версією IFFHS, посів сьоме місце серед найкращих гравців Африки у тому ж опитуванні[2]. Двічі ставав найкращим бомбардиром Кубка африканських націй.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1965 року виступами за команду «АСЕК Мімозас», в якій провів сім сезонів.

1973 року був запрошений до французького «Ренна», в якому провів наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. Був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,7 гола за гру першості.

1977 року перейшов до «Нансі», де не зумів стати гравцем основного складу команди, атака якої будувалася насамперед навколо молодого Мішеля Платіні. Тож вже за рік повернувся до «Ренна», де протягом сезону також отримував обмежений ігровий час.

Завершував ігрову кар'єру на батьківщині у команді рідного «АСЕК Мімозас», кольори якого захищав протягом 1979–1980 років.

Виступи за збірну

1967 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Кот-д'Івуару. Наступного року поїхав з національною командою на Кубок африканських націй 1968, де допоміг івуарійцям здобути бронзові нагороди, ставши із шістьма забитими голами найкращим бомбардиром турніру.

За два роки, на Кубку африканських націй 1970, знову забив найбільше голів з усіх гравців-учасників, вісім. Згодом ще двічі брав участь у континентальних першостях Африки, у 1974 і 1980 роках.

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 14 років, провів у її формі 62 матчі, забивши 19 голів.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 1980 року, ненадовго очоливши тренерський штаб рідного «АСЕК Мімозас». Насутпного року працював з іншою місцевою командою «Ріо Спорт».

Помер 13 листопада 2016 року на 70-му році життя в рідному Абіджані.

Титули і досягнення

Командні

«Нансі»: 1977-1978

Особисті

1968 (6 голів), 1970 (8 голів)

Примітки

  • Статистика гравця на сайті RSSSF.com [Архівовано 30 червня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Посилання

    🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв