Лопушанка (Самбірський район)
| Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (квітень 2023) |
Лопуша́нка — село в Україні, у Турківській міській територіальній громаді Самбірського району Львівської області. Населення становить 474 особи (2001). До 1946 року село Лопушанка Лехнева.
| село Лопушанка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська область |
| Район | Самбірський район |
| Громада | Турківська міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 31 березня 1556 |
| Населення | 474 |
| Площа | 1 км² |
| Густота населення | 474 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 82511 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°16′46″ пн. ш. 22°45′27″ сх. д. / 49.27944° пн. ш. 22.75750° сх. д. 22°45′27″ сх. д. / 49.27944° пн. ш. 22.75750° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 574 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 82500, Львівська обл., Самбірський р-н, м. Турка |
| Карта | |
  Лопушанка | |
 Лопушанка | |
| Мапа | |
 | |
Історія
1909 р. — помічник священника Антін Федряк відкрив читальню «Просвіта»[1].
Ранком 3 листопада 1918 р. жителі села Лопушанка разом із селянами навколишніх сіл, під керівництвом пароха з Липя Юліана Присташа та нотаря із Хащова Василя Василькова вирушили в Турку, де роззброїли військову станицю, допомогли взяти владу українській інтелігенції, організували військовий відділ. Поміж перших влилися у військову групу «Літовища», яка захищала наш край.
В 1922 році відновлює свою діяльність філія «Просвіти». Просвітяни збиралися у своєму будиночку, мали бібліотечку з 70 книгами. Через 6 років просвітяни ночами будують нову читальню, яка будить приспану національну свідомість окремих українців. 1937 р. філія «Просвіти» об'єднала вже 126 національно-свідомих членів. Кожен другий з них був читачем бібліотеки, яка мала вже 384 книги. Завідував читальнею Василь С. Кметик. При ній деякий час діяв дитячий садок, в якому вихователями були українські студенти. Молодь брала участь у хоровому, драматичному гуртках, вчилася грамоти. Дозвіл на постановки вистав давали місцеві урядники. Жандарми часто забороняли ці вистави. Організований просвітянами кооператив «Любов» дещо потіснив інших крамарів, змінив матеріальну основу читальні.
В 1925 році ще працювала двокомплектна школа з українською мовою навчання, в якій навчалося 52 дітей. Надалі школа стала утраквістичною. Станом на 1 вересня 1939 року в ній було лише одне класне приміщення.
В 1946 році указом ПВС УССР село Лопушанка Лехнева перейменовано у Лопушанку[2] [3].
Церква
Скраю села на горбі стоїть храм Покрови Пресвятої Богородиці, зведений 1875 року майстром Теодором із Терла. Церква входить до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення. Споруда орієнтована на схід, має тризрубну будову, увінчана трьома четвериковими з двома заломами верхами, завершеними ліхтарями з маківками і хрестами. Оперізує церкву суцільне піддашшя, оперте на виступи вінців зрубів. Під ним по обидва боки вівтаря сховані невеликі прямокутні ризниці. Стіни підопасання, надопсання та заломів ошальовані вертикально дошками і лиштвами[4].
Пам'ятки
У селі встановлено пам'ятник командувачу радянської прикордонної застави Іванові Середі, на честь якого деякий час було назване село Вовче[джерело?].
Відомі люди
- Жук Іван Петрович — священник Архікатедрального собору Воскресіння Христового[5].
- Савка Іван Іванович — офіцер ЗСУ, народний депутат України 8-го скликання. Член фракції партії «Народний фронт».
- Боберський Володимир Семенович (1981-2022) — український військовослужбовець Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Примітки
Джерела
- Łopuszanka Lechnowa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 726. (пол.)
Посилання
- Погода в селі Лопушанка [Архівовано 21 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Інформація про храми Турківського району на сайті РДА [Архівовано 6 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |