Ловеніт

Ловеніт (рос. ловенит; англ. lavenite; нім. Lovenit m) — мінерал, флуорсилікат натрію, кальцію, манґану та циркону острівної будови.

Загальний опис

Формула:

1. За Є. Лазаренком: (Na, Ca, Mn)₃Zr[(F, OH, O)₂Si₂O₇].

Містить (%): Na₂O — 10,77; CaO — 9,7; MnO — 5,59; ZrO₂ — 28,79; SiO₂ — 29,63.

Домішки (%): TiO₂ (2,35), Fe₂O₃ (4,73), Ta₂O₅+Nb₂O₅ (5,2).

2. За К.Фреєм: NaCaMnZrSi₂O₈F.

Сингонія моноклінна.

Зустрічається у вигляді призматичних і таблитчастих кристалів або вкраплених зерен.

Колір жовтий до безбарвного, іноді темно-коричневий.

Блиск скляний. Напівпрозорий, спостерігається сильний плеохроїзм. Крихкий.

Вперше ловеніт був знайдений на острові Ловен (Норвегія). Асоціює з евдіалітом і катаплеїтом в нефеліновому сієніті. Зустрічається в штатах Мінас-Жерайс та Сан-Паулу (Бразилія), на островах Французької Ґвіани. Рідкісний.

За назвою родовища Ловен (W.C.Brögger, 1885).

Розрізняють:

ловеніт ромбічний (ромбічна модифікація ловеніту з лужного масиву Бурпала, Північне Прибайкалля);
ловеніт титановий (різновид ловеніту, який містить до 12 % TiO₂).

↑ ^а ^б Brøgger W. C. Forelöbig meddelelse om to nye norske mineraler, låvenit og cappelenit // Geologiska Föreningens i Stockholm Förhandlingar — Taylor & Francis, Geologiska föreningen, 1884. — Vol. 7. — P. 598–600. — ISSN 1103-5897; 0016-786X; 2000-0863

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Ловеніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
Ловеніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.