Лещата

Ле́ща́та[1] (прасл. *leščatь, від *leskati — «ударяти», «розщепляти»; за іншими версіями, назва пов'язана з пол. kleszcze чи нім. Leiste — «брусок»)[2] — затискальний інструмент, переважно з гвинтовим механізмом, для встановлення та закріплення матеріалів і виробів для обробки. Складається із корпусу та двох лещатових губ, одна губа з яких зазвичай нерухома і виконана єдиною з корпусом, а інша рухома притискається до деталі, що закріплюється за допомогою гвинтового механізму.

Слюсарні лещата з ручним приводом
Машинні лещата з ручним приводом
Ручні лещата шарнірного типу
Столярні лещата (передні) у верстаку
Дерев'яні лещата з Löffelholz-Codex, Нюрнберг, 1505 рік

Історія слюсарних лещат

Прообразом лещат були ковальські кліщідіалектах їх можуть називати «лещатами»[1]), на які для постійного утримування надягали сталеве кільце (шпандир). Необхідність постійного затискання оброблюваної деталі привела до винайдення лещат з гвинтом. Перші гвинти для лещат за відсутності верстатів робили вручну, рубали зубилом та допилювали напилками.

Види лещат

Розрізняють лещата:

  • ручні[3] (шарнірні, з конічним кріпленням і пружинні), котрі при застосуванні утримуються в руках;
  • слюсарні (настільні)[4], що закріплюється до слюсарного верстака;
  • верстатні з ручним чи механізованим (пневматичним або гідравлічним) затискним механізмом[5], та встановлюються як слюсарних верстаках так і на металообробних верстатах (свердлильних, фрезерних тощо);
  • столярні (передні та задні — як частина столярного верстака).

Ручні, слюсарні та верстатні лещата виготовляють металевими (корпусні деталі з чавуну СЧ20 або сталей 45, 45Л, ходові гвинти із сталі 45Х, гайки з чавуну СЧ30 або бронзи БрО5Ц5С5, накладки притискних губок з інструментальної сталі У7, У8) столярні лещата — дерев'яними.

Див. також

Примітки

Джерела

  • Копелевич В. Г., Спиридонов І. Г., Буфетов Г. П. Слюсарна справа. — К.: Освіта, 1997. — 206 с. — ISBN 966-04-0068-3
  • Макієнко М. І. Загальний курс слюсарної справи. — К.: Вища школа, 1994. −311 с. — ISBN 5-11-004084-2
  • Кропивницький М. М. Загальний курс слюсарної справи. — К.: Техніка, 1970. — 344 с.
  • Кірик М. Д. Механічне оброблення деревини та деревних матеріалів: підручник для вищих навч. закл. / М. Д. Кірик ; Національний лісотехнічний ун-т України. — Л. : КН, 2006 . — 412 с.: рис. — Бібліогр.: с. 403 .

Посилання


🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв