Левітанський Юрій Давидович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку
Левітанський Юрій Давидович
Народився22 січня 1922(1922-01-22)[1][2]
Козелець
Помер25 січня 1996(1996-01-25)[1][2] (74 роки)
Москва, Росія
ПохованняВаганьковське кладовище
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьпоет, письменник, перекладач
Alma materМосковський інститут філософії, літератури, історії
Знання мовросійська[1]
Учасникнімецько-радянська війна
Жанрпоезія
Нагороди
орден Вітчизняної війни орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки медаль «За бойові заслуги» ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За оборону Москви» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 —1945 рр.» медаль «За перемогу над Японією» медаль «За взяття Будапешта»

Золоте теля (російська літературна премія)d

Сайтlevitansky.ru

Юрій Давидович Левітанський (21 січня 1922(19220121), Козелець, тепер Чернігівська область, Україна — 25 січня 1996, Москва, РФ) — російський поет і перекладач українського походження, учасник Другої світової війни. Член спілки письменників СРСР (1957), Російського ПЕН-центру (1995).

Життєпис

ред. код

Незабаром після народження родина переїхала до Києва, а потім у Сталіно (тепер Донецьк). По закінченню школи в 1938 році Юрій їде до Москви де поступає до Інституту філософії, літератури та історії. З початком німецько-радянської війни пішов на фронт. Спершу служив солдатом, потім став офіцером (лейтенант), а пізніше фронтовим кореспондентом і з 1943 друкується у фронтових газетах. По закінченні німецько-радянської потрапив на радянсько-японську війну. Служив у Маньчжурії. Демобілізувався з армії 1947 року.

Перша збірка віршів «Солдатская дорога» вийшла друком 1948 року в Іркутську. Потім з'явилися збірки «Встреча с Москвой» (1949), «Самое дорогое» (1951), «Секретная фамилия» (1954) та інші.

У 1955—1957 роках навчався на Вищих літературних курсах при Літературному інституті ім. М. Горького. У 1963 році опублікував збірник віршів «Земное небо» який приніс автору популярність. Після цього переїхав до Москви.

Крім віршів займався перекладами, а також пародіями — в 1963 році була опублікована добірка пародій на відомих поетів Леоніда Мартинова, Андрія Вознесенського, Беллу Ахмадуліну та інших.

1970 року в опублікував збірку віршів «Кинематограф» з ілюстраціями Вадима Сідура, 1975 — «Воспоминания о Красном снеге», 1980 — «Два времени», в 1980 — «Сон о дороге», в 1991 — «Белые стихи».

Балотувався (безуспішно) до Держдуми РФ за списками Федерально-демократичного руху (1995).

Пам'ять

ред. код

25 вересня 2013 року на будівлі колишньої школи, де вчився поет, встановлено меморіальну дошку.

Примітки

ред. код
  • ↑ а б в Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 409–412. — ISBN 5-94848-262-6

    • Джерела

    ред. код

    Посилання

    ред. код
    Отримано з https://www.search.com.vn/wiki/?lang=uk&title=Левітанський_Юрій_Давидович&oldid=42813868

    Навігаційне меню